Нарешті! Здійснилося! Сьогодні депутати Верховної Ради проголосували за зміни до Закону України «Про регламент ВРУ», які спрямовані на боротьбу з «кнопкодавством». Сприймаю це і як особисту перемогу, адже боровся з цим явищем близько 10 років. Як тільки виникло голосування всупереч Конституції «і за того хлопця», то відразу взявся до боротьби з цим злом. Бо вважав і вважаю, що «кнопкодавство» - це ознака нищення українського парламентаризму і демократії. Політична верхівка показує приклад суспільству. І цей приклад може бути позитивний, а може бути негативний.

  На травень цього року заплановані вибори міського голови Києва. Попри заяву ЦВК про те, що обраний цього року столичний мер пробуде на посаді не більше двох років (до дати загальноукраїнських місцевих виборів), виборча кампанія заповідається гаряча. А все через те, що київські весняні вибори вважаються у нас репетицією президентських виборів 2015 року.   Хто в хаті господар  

  Дуже побоююся заколисати вас думками, однак думаю, що люди будяться не від думок, а від стресових ситуацій.  

У «Хартії вільної людини», яку уклали учасники Ініціативної групи “Перше грудня”, немає нічого такого, щоб ви відкрили для себе нового і сказали: “Ух ти! Оце придумали!” Тоді виникає запитання – а навіщо вона?

  ​       Події довкола таємничої сенсорної кнопки у Верховній Раді — лише епізод у двадцятирічній історії депутатської недовіри до науки і технічного глупства    

Політична культура депутатів українського парламенту дуже далека від цивілізованих стандартів західної демократії. Сесійна зала Верховної Ради, залежно від ситуації, часто нагадує ґладіаторську арену, цирк або театр абсурду, атрибутами яких є блокування трибуни, бої без правил, димові шашки, сирени, надувні кульки та специфічний спосіб ухвалення рішень, у народі більше відомий як «кнопкодавство» чи «піаніно».

  На понеділок, 18 лютого, у Верховній Раді України заплановане наступне засідання погоджувальної ради у питанні розблокування роботи парламенту. Чи домовляться керівники фракцій? Хто поступиться: опозиція чи Партія реґонів? Яким буде компроміс?   Очевидно, що ці питання для обох сторін конфлікту лежать в іміджевій площині. Простіше кажучи, це є питання гонору. А гонор — страшна сила.

  Прокурори і суд у справі про вбивство Щербаня поводяться так, що є досить підстав думати: Тимошенко визнають винною.  

  Мотиви, що рухають чинною владою надто прості. А засоби – ще простіші.   Ситуація в країні та світі розвивається так бурхливо, що назвати якусь окрему подію подією дня, тижня, місяця навіть не наважишся. Але рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення двох мажоритарників депутатських повноважень — явище небуденне. Якщо щось відбувається, то це комусь потрібно. Комусь і навіщось.   Спершу короткий, але дуже показовий хронометраж.

Зеновія Ростислава Франко (31.Х.1925–17.XI.1991) – українська мовознавець і літературознавець, публіцист і громадська діячка, кандидат філологічних наук, авторка понад 200 наукових та науково-публіцистичних праць з історії української літературної мови, лінвостилістики, ономастики, топоніміки, літературо-знавства та франкознавства. Народилася у Львові, була старшою дочкою в родині Тараса Франка, середущого сина Івана Франка.