Микола Угрин-Безгрішний (1883–1960) – письменник, січовий стрілець, автор поетичних і прозових книжок. Його спогади про відвідини Києва та Харкова були опубліковані в редагованому ним «Літературно-критичному альманасі» (Рогатин, 1941). Там же було опубліковане і його листування з Христею Алчевською, в яку він був закоханий. Саме на запрошення поетеси він і вирушив до Харкова.   Юрій ВИННИЧУК    

  Ви ще не читали «Аптекаря»? Ви щасливі. Я вам заздрю. Бо там – жах і жах!   «Сюжет роману кострубатий, не виписаний, усе похапцем, події змазані, не вивершені, сюжетні лінії пунктирні і непевні. Бракує жвавості, екшну, яскравих деталей у кульмінаційних моментах. Натомість дрібницями перевантажені побутові описи й розповіді про буденне. Герої й автор говорять тоді, коли можна було б змовчати, і замовкають, – коли варто було б сказати».  

(Продовження "Літературної історії Львова. Пунктирний курс")     9. Новітня література   А тепер про новітню літературу Львова, властиво – про деяких її представників. Багато хто зовсім не причетний до Спілки письменників, а багато хто з них був чи є причетним до неї, але «спілчанський» дискурс тут зовсім неважливий.      

Відомий автор детективів й іншого захопливого чтива, київський (але родом із Ніжина) письменник Андрій Кокотюха зацікавився Львовом. Йому він присвятить цілу ретро-серію аж із семи детективних романів, дія яких точиться ще «за бабці Австрії». Два з них уже побачили світ, а третій на підході.     Як «східняк» дає собі раду з лабіринтами не надто знайомої йому львівської історії, «Збручу» розповів сам «український Б.Акунін».  

(за мемуарами та матеріалами поліції та львівської преси початку ХХ століття)   Продовження, початок – "Таємниці львівського дна", частини I, II та III.   IV   Якщо ми опинимося у Львові початку ХХ сторіччя й забредемо на Левову вулицю, то обов’язково натрапимо на одне з тих леговищ, яке приманює аматорів дешевих любощів.  

  (за мемуарами й матеріалами поліції та львівської преси початку ХХ ст.)     Продовження, початок – Таємниці львівського дна. I     Отто Дікс     II.  

  Нещодавно в Івано-Франківську відбулася презентація книжки «Євромайдан. Хроніка відчуттів». Це перше видання такої тематики, але не комплексне дослідження, а польові враження. Саме вони є цінними, бо писалися не після того, як вже склалася цілісна картина, але під час. Як бувають коментарі на полях книжки, так це коментарі на полях історії. Їх робили, починаючи з кінця листопада минулого року і до кінця лютого 2014 (до моменту усунення Януковича) Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан та Юрій Винничук.  

  Для чого існують літературні премії? Вочевидь, лише задля двох причин: для розголосу і фінансової винагороди. Та коли ми приглянемося ближче, то побачимо, що більшість з наших премій не відповідає цим обом критеріям, а невелика кількість відповідає лише одному критерію – фінансовому.