​   Слова «ничка» та «никатися» відсутні у словнику так само, як і в літературній українській мові. Здавалося б, це правильно: що це за сленґ такий?   Перше, що трапляється у пошуковику під запитом «ничка словник», це сайт «Словопедія. Словар українського сленгу» із зображенням насупленого Тараса Григоровича у верхньому куточку.  

​   «Неймовірно, — сказав я однокласникові, — він міг би просто так виколоти людині око напильником!».   «Не міг би, — відповів мені однокласник, — він боїться покарання».  

  Львів має історію. А так склалося, що історії в Україні вже майже ніхто не має.   Всі ті села та містечка, й міста, врешті, майже стерті радянським періодом. Стільки знищено, спалено, закопано й загублено, втрачено. Всілякі документи репресованих людей, викинуті на смітники новими мешканцями квартир. Щось вивезено в Москву, щось у Краків, щось навіть до Німеччини.  

  На питання «Чому Львів вважається доволі снобським містом?» спершу приходить думка, що певна частина львів'ян вважає: «Все, менше від Львова — село». Івано-Франківськ, наприклад, одна близька мені людина вважає «задуп'ям, у якому пукнеш, і про це все місто вже буде знати». Все це правда. З деякими поправками.  

 

  Питання віри, все ж, чи не найскладніше. Церква, традиція, обряд та інші обставини — це все значно простіше. А про віру навіть говорити непросто. Складно у тому сенсі, що кожен приходить до неї по-своєму, має свої переживання і аргументи. Але — може трохи наївно — спробую запропонувати не змушувати людину вірити.  

...хай йому грець     Велика, безмежна країна з просторими степами, частково невирубаними лісами, зораними та незораними полями, селами, дорогами, ярками й ріками, зі стоптаними стежками й непрохідними заростями, переповненими людськими мурашниками та вимерлими, спорожнілими зонами [відчуження] — красива й ностальгійна, наче надлущена стара мозаїка.  

Увага українців сьогодні (28 січня) зосереджена вже не на вулиці, а на тому, що відбуватиметься у стінах Парламенту. Окрім анонсованих владою питань, запланованих до розгляду ВРУ, депутати цілком можуть вдатися й до несподіваного – проголосувати за введення надзвичайного стану. Ясна річ, що це буде чеговий підступ з їхнього боку, однак чи випадає у нашій ситуації дивуватися підступності? Отже, які є підстави до введення надзвичайного стану в Україні і чим він може для всіх нас обернутися?  

Наскільки щасливими є українці і як це відчуття пов'язане з рівнем освіти, місцем проживання, віком чи навіть президентськими виборами — взялися дослідити соціологи. Натомість «Z» запитав у відомих українців: «Що таке щастя?»