Головною властивістю всієї цієї компанії, яка називається владою різних відгалужень і рівнів, є обов'язкова некомпетентність. Відсутність професіоналізму. 

В Івано-Франківську відкрилося нове «третє місце». У галереї-книгарні «Під лиликом» можна буде погортати журнал «Четвер» і європейські арт-видання, придбати український переклад Корану, дитячу книжку чи роботу івано-франківського художника.   «Під лиликом» розташована там, де колись існувала культова для міста однойменна кав’ярня. Саме тут у `90-х роках було задумано й створено чимало з того, що пізніше отримало назву Станіславського феномену. Як сьогодні розвиватиметься це місце?  

...Cвобода дозволяти собі не розуміти, не старатися, не вміти, не хотіти, не могти, не вчитися і не знати – найбільше історичне досягнення українського суспільства. Наразі.

Радий, що так багато чудесних людей, котрі були кандидатами у депутати, не пройшло у теперішні органи місцевого самоврядування. Є шанс, що вони будуть реально реформувати то, з чим працювали досі.

Кілька тижнів тому став дідом. Певним чином я причетний до народження людини, якій одночасно суджено і пожити якийсь час разом зі мною, у моєму часі, який сягає давніших часів, і пройти щось таке, чого я не тільки не застану, але й уявити собі не можу.

«...Чоловік має бути як Колумб. Має щось відкривати. Йому сороківка, а що він відкрив. Колумб у такі роки вже відкрив Америку. А він – кілька тисяч фляшок і пару дверей не туда».

В Івано-Франківську відбувся 13-й міжнародний фестиваль MitOst, що має назву однойменної громадської організації, яка сприяє культурному та мовному обміну в країнах Центральної, Східної і Південно-Східної Європи, Середньої Азії та Південного Кавказу. Франківськ обрали, бо саме тут нині перебуває чимало переселенців з буремного українського Сходу, а мирне і розмірене життя галицького міста може стати відображенням того, як належить знову повертатись до миру, співіснування культур і толерантності в усій Україні.  

Якщо вона стає інструментом, то має іншу назву: пропаганда чи психотерапія

До 25-ї річниці студентського голодування.

І наші в'язниці, всі ті солодкі тюрми, в яких ми перебуваємо тут, на свободі, показалися б нам у своїй наготі, якби не було цих кільканадцять особливо небезпечних, приречених на щохвилинну духовну працю заради всіх нас.