Зло починається з малого. Спочатку воно руйнує людяність. Потім – життя. Як і на слизькій дорозі, ми можемо щодня послизнутися – не лише ногами, а й у погляді на іншого
Нюрнберг як образ надії, що світ здатен провести межу, яка зупинить насильство, – надія перестає бути ілюзією і стає практикою, що через суд поверне реальності моральний порядок.
Багато людей отруєні ілюзією безпеки, яка панувала недавно. Вони живуть під впливом екзистенційного страху втрат – втратити звичний світ, відчуття безпеки й контролю
Скелею не народжуються – нею стають. Але поки нас тримають страх, сумнів чи біль, цей шлях залишається закритим, бо страх примножує страх, сумнів примножує сумнів, біль примножує біль
