Апеляційний суд округу Свеа "заморозив" арбітражні ухвали в рамках забезпечення позову, котрий надійшов від "Газпрому". "Нафтогаз" готується надати заперечення на ухвалу й сподівається, що суд перегляне власне рішення.

Анкара вирішила відкрити Стокгольму шлях до НАТО. Членство Швеції відчутно посилить північносхідний фланг Альянсу й водночас підніме рівень безпеки для самих шведів.  

Друга хвиля коронавірусу змушує відновлювати карантинні обмеження. Чи не завдасть це більшої шкоди суспільству, ніж сама пандемія? Науковці аналізують коронадосвід

Родичі шведського дипломата, якого закатували після Другої світової війни радянські карні органи, намагаються таким чином отримати документи, що проллють світло на його останні дні, ув’язнення й загибель.    

Щонайменше три особи загинули, восьмеро отримали поранення.     У п'ятницю, 7 квітня, в центрі швецької столиці вантажівка з пивом в'їхала в натовп людей на Дротнінґґатан, яка є однією з центральних торговельних вулиць. Потім автомобіль врізався у вітрину крамниці й зайнявся. Поліція отримала сигнал тривоги о 14:53.    Прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен вже встиг заявити, що все вказує на терористичну атаку.  

Йдеться про данський концерн DONG Naturgas A/S, польську нафтогазову компанію PGNiG, турецький концерн BOTAŞ Petroleum Pipeline Corporation, нідерландську компанію Gas Terra B.V. і британський концерн Shell Energy Europe.    

Природа чи оточення? Що формує людину? Кримінологи дискутують з цього приводу впродовж тривалого часу. Чому людина вдається до насильства? Чи це вроджена риса? Чи впливають гени? Чи, можливо, важливим є лише негативний дитячий досвід?       Поєднання мутованих генів MAOA й CDH13 посилює “звичне” поєднання генів, які відповідають за схильність до насильства,  у 13 разів.    

Один німець та два американці розділили цьогорічну Нобелівську премію з хімії: Штефан Гелль (Stefan W. Hell), директор Інституту біофізичної хімії імені Макса Планка (Геттінген), Ерік Бетціг (Eric Betzig) з Медичного інституту імені Говарда Хьюза (Ешборн, США) та Вільям Е. Мернер зі Стенфордського університету (Каліфорнія, США). Їхні імена цього року назвала Шведська академія наук.    

 «Звідки ми знаємо, де перебуваємо? Як добираємося туди, куди потрібно?». Ці проблеми намагалися роз’язати троє науковців. Вони й отримали 2014 року Нобелівську премію з медицини або фізіології. Одну половину премії присудили британсько-американському вченому Джонові О’Кіффові, іншу – двом норвезьким дослідникам Мей-Брітт Мозер та Едвардові Мозеру.        

Завжди на зв'язку, завжди в загальному доступі – реалії сучасності: нові технології завжди і скрізь передають новини. Але які наслідки для мозку має постійний потік інформації? Шведський дослідник попереджає: ми позбавляємо орган мислення так званого холостого ходу – пауз, які необхідні мозку, щоб переробити отриману інформацію. А це може призвести до перевантаження короткочасної пам'яті.