Експозиція доповнена ексклюзивними фотографіями знакових перших вертепів 1970-х років з приватних архівів Богдана і Люби Сорок та Ярослава Лемика.

Рік, що минув, залишив на згадку про ювіляра – видатного українського графіка Богдана Сороку –  філателістичні раритети: поштовий конверт і марку, присвячену  80-річчю від дня народження митця.

Із спізненням, але в українському мистецтві другої половини ХХ століття таки постали самобутні твори світового рівня й музейної художньої цінності. Уведені вони до рангу пам'яток чи загрожені?

Згадки про повоєнний львівський екслібрис, а спеціально про книжний знак 1980-х років — з оказії виходу тритомного каталогу екслібрисів із колекції Степана Давимуки

​Спомини відомого львівського митця, сина героїв національно-визвольної боротьби Катерини Зарицької та Михайла Сороки.     I. Родина. II. Дитячі та студентські роки. III. Знайомство з правозахисниками. IV. Любка.

В епіцентрі успіху українського фільму «Поводир» опинився виконавець однієї з головних ролей, дев'ятирічний громадянин США Антон Ґрін. Але дивно, принаймні львів'янам, що автори фільму не використали для піар-кампанії такої «виграшної карти», як походження Антона. Олесь Санін, щоправда, зазначає в своїх інтерв'ю, що хлопчик є правнуком Михайла Сороки (провідник Крайової екзекутиви ОУН в Західній Україні та на Закарпатті (1934–1936), член Крайового Проводу ОУН (1940), 34 роки — у  радянських таборах, організатор руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ», помер в мордовському таборі).

Праворуч від головної брами Личаківського цвинтаря бачимо поле з однотипними чорними плитами-надгробками. На цьому Полі почесних поховань вже понад 20 років ховають найзаслуженіших для Львова та Галичини людей. Першими сюди перенесли останки Катерини Зарицької (1914–1986) та Михайла Сороки (1911–1971). Це сталося 28 вересня 1991 року.  

Шанувальники графічного мистецтва знають Богдана Сороку як автора ліноритів, згрупованих у цикли «Фольклорні мотиви», «Українська міфологія», «Емблеми та символи», «Страсті Христові», «Похід гномиків», «Купальські забави», «Музиканти» та ін. Чорно-біла графіка Сороки – жорстка і ґротескна, а кольорова – іронічно-співчутлива. Та мова тут про інший талант художника, який виявився нещодавно. У 144-сторінковому альбомі графіки (Львів: Колір ПРО, 2011) Богдан Сорока відводить 60 сторінок своїй мемуарній прозі.

  Повний зміст спогадів Богдана СОРОКИ – ТУТ.     МОЇ ДРУЗІ В МЮНХЕНІ  

  ​Повний зміст спогадів Богдана СОРОКИ – ТУТ.   ПАМ’ЯТНИКИ