Міколь – вниклива документалістка: багато ще чого треба змінювати в країні, де стільки абсурдного; розмірковуючи про сенсовність безсенсовного у фільмі, сприймаємо абсурд наскільки візуально, що він має бути показаним, аби стати видимим.
Благо тут розкривається як оповідь-міф про непрофанізований нашими смертельно негативними рефлексіями триб життя, який, хоч його людина і розівчилася шанувати, існує поряд з людським життям, відколи світ: Буття добре, бо воно є, Життя є, бо добре воно.
09.08.19 | Львів | Штука
Ми перебуваємо наче в балансирній точці гойдалки між сакральним і культурним, у місці своєрідної питальної перспективи, – як можливе їхнє дієве співбуття?
10.07.19 | Львів | Штука