Цього тижня в Москві відбулися дві гучні події – інавґурація Путіна і святкування дня перемоги. І проводилися вони на тлі ядерного шантажу з боку Кремля.

Чи готовий був кремлівський режим допустити на вибори президента хоча б трішки незалежного кандидата? Аж ніяк, навіть попри безальтернативно високі електоральні рейтинги Путіна.

Журналістка Катерина Дунцова планує скласти електоральну конкуренцію самому Путіну. Хто вона: «кандидатка-спойлер» чи таки реальна захисниця демократії та противниця війна?  

Зі смертю Євгена Прігожина досить швидко закінчить свій безславний шлях і його ПВК «Ваґнер». І сподіваємося, з імені видатного композитора злетить ця  негативна асоціація.

Що головним лузером бунту «Вагнера» виявився саме Путін, погоджуються майже всі експерти і політичні оглядачі, які коментують цю подію. Всім стало очевидно: Путін – старий нікечема, а путінська Росія – failed state.

Як Захід проґавили Путіна, його перетворення з носія течок за пітерським мером до диктатора нової російської імперії, здатного наводити жах на цілий світ.

Скандалом завершилася спроба Путіна погратися в історика. Його стаття про Другу світову викликала лише обурення як в історичних колах, так і в політикумі західних країн.

Угода ОПЕК+ про рекордне скорочення нафтовидобутку, яку Кремль намагався подати як перемогу Росії, насправді завдасть нищівного удару по російській енергетичній галузі. За першу половину весни Москва зуміла скоїти дві фатальні для неї нафтові помилки.

США вийшли на перше місце за кількістю інфікованих коронавірусом. Італії та Іспанії ніяк не вдається впоратися з поширенням COVID-19. І лише в Росії інфікованих сміхотворно мало. А, може, щось не так з лічбою?

Путін тепер може залишатися главою російської держави майже довічно. Відповідні правки до Конституції вже схвалили дві палати російського парламенту.