Технологічний гігант «IBM» за кошти американського оборонного відомства створив новітній нейросинаптичний чіп «TrueNorth». Він складається з 4 096 ядер, що відтворюють роботу 1 млн нейронів та 256 млн нервових з'єднань мозку ссавців. Невелика мікросхема – результат кропіткої багаторічної роботи великого колективу дослідників. Нейросинаптичні комп'ютери, на відміну від традиційних, працюють за принципом функціонування біологічного мозку. Вони – значно потужніші та в тисячі разів енергоощадливіші.

Чи людина, що перед вами, є нарцисом, можна дізнатися, задавши їй одне, на диво пряме запитання: «Чи вважаєте Ви себе нарцисом?». Американські психологи виявили, що цей міні-тест дає напрочуд достовірні результати порівняно з масштабними дослідженнями. В онлайн-виданні PLOS ONE експерти розповідають, як така коротка версія психологічного тесту стає підставою для наукових висновків.      

Колектив антропологів з Дюкського університету та Університету Юти (США) під орудою Браяна Гейра дійшов висновку: зменшення рівня чоловічого гормону в крові доісторичних людей спричинилося до раптового розвитку мистецтва та вдосконалення знарядь праці. Технологічний бум відбувся десь 50 тис. років тому. Іншими словами, інновації та швидкий культурний обмін стали можливими тоді, коли темперамент Homo sapiens став менше конфліктним і більш товариським.    

Команда американських науковців винайшла спосіб передавати дані по кабелях з повітря. Технологія працює за принципом: світлові сигнали передають традиційні оптичні волокна. На разі новинку випробували на невеликих відстанях. Якщо наступні дослідження підтвердять, що сила сигналу – достатня і на значно більших дистанціях, тоді розробка дасть змогу налагодити зв'язок із віддаленими ділянками планети. Адже є місця, куди надзвичайно складно протягнути звичайні кабелі.

Поширений стереотип: вибираючи свою половинку, багаті чоловіки віддають перевагу кандидаткам модельної зовнішності, а найпривабливіші жінки прагнуть найзаможніших кавалерів. Соціолог Елізабет Макклінток з університету Нотр-Дам (США) дослідила реальну ситуацію. Виявилося: стереотипне уявлення – помилкове та необґрунтоване. Попри поодинокі винятки, зазвичай люди не «обмінюють красу на гроші». Натомість провідною стратегією вибору партнера є «пошук рівні», і йдеться однаково і про фізичні задатки, і про соціальний статус.  

Міфи – переконання, які не відповідають об’єктивній дійсності. В людській свідомості вони дуже живучі. Іноді міф виростає з наукових гіпотез, проте частіше народжується через хибні висновки спостережень й невігластво. Спростування міфів дає змогу зберігати критичний погляд та не керуватися вигадкою, особливо тоді, коли йдеться про власне здоров'я та безпеку.      

Нікола Тесла — видатний сербський і американський фізик. 10 липня 2014 року минуло 158 років з дня його народження. Тесла залишив грандіозний науковий спадок, зокрема майже 800 винаходів. Чи не найвідоміший з них – трансформатор Тесли. Сьогодні його не використовують для наукових досліджень, але свого часу він став популярним завдяки унікальним спецефектам, які створював. В кінці ХІХ століття трансформатор Тесли цілком змінив уявлення людей про електрику та її застосування.    

Найдовше флібустьєрство в історії американського Сенату: на початку 1964 року 82 дні сенатори з Південних штатів не могли проголосувати за закон, що сьогодні є точкою відліку в історії рівноправ’я афроамериканців. Тоді на кін поставили свободу, вимагали кінця політики сегрегації, яка визначала життя чорного населення Америки від моменту відміни рабства.

Американські дослідники в мозку людини виявили перемикач, що керує свідомістю. Ця ділянка називається клауструмом або «огорожею». При дії на неї електроструму людина цілком втрачає здатність відчувати, усвідомлювати себе, керувати своїми діями. Відразу після вимкнення струму свідомість повертається. Ймовірно, огорожа синтезує всі відчуття та враження, створює єдине, нероздільне переживання, сприйняття реальності. Відкриття важливе для різних сфер.

Живі тканини для роботів – останнє слово в біонічних технологіях. З часом скелетні м'язи можуть узагалі витіснити традиційні двигуни, що використовують при створенні роботів сьогодні. «Біобот» американських розробників рухається завдяки двом вмонтованим м'язам. Його тіло зроблене з еластичного матеріалу. Машина – надзвичайно рухлива та гнучка. Розробка буде корисна в галузі медицини: для створення системи доставки ліків по кровоносній системі, розумних імплантатів, досконаліших протезів.