Органи з 3D-принтера стають реальністю

3D-роздрук життєво важливих органів для пересадки, створених за індивідуальними потребами, вже стає реальністю. «Друкувати» можна буде широкий діапазон частин людського тіла – від кісток й протезів рук до простих органів.

 

 

Поява 3D-друку породила гігантський інтерес до штучних органів, які здатні заміняти чи навіть удосконалювати частини тіла. Моделі таких органів, зокрема прототип зовнішнього вуха, створений науковцями з Прінстонського університету та Університету Джона Гопкінса у Балтиморі, нині обговорюють на конференції «Всередині 3D-друку» (Inside 3D-printing), що триває триває у Нью-Йорку. Щоб створити зовнішнє вухо за допомогою 3D-друку, технологи використали низку матеріалів органічного й неорганічного походження, включаючи гідрогель для раковини, спеціальні клітини, які розростаються, для хряща, а також срібні наночастки для антен-звуковловлювачів. Цей пристрій – лише один з численних прикладів зростаючої індустрії 3D-друку органів і частин тіла. 

 

Під час зустрічі в Нью-Йорку, яку її організатори позиціонували як одну з найбільших подій у промисловості, її учасники побачили безліч цікавинок, створених за допомогою 3D-друку. Крім того, там проходить і серйозна дискусія про ринок "друкованих" органів, який стрімко набирає обертів.

 

Найбільш актуальними та перспективними є такі технології як, наприклад, заміна стегнових суглобів деталями з титану, які можна пристосувати до індивідуальних потреб, а також кістки з полімерів, що їх можна зробити на замовлення, замінивши пошкоджені частки черепа чи фаланги пальців.

 

Вартість ринку друкованих органів минулого року становила 537 млн. дол., що на 30% перевищило попередній рік, – стверджує Террі Волерс, президент компанії Wohlers Associates – консалтингової фірми у м. Форт Коллінз (Колорадо). 

 

Науковці сподіваються, що вже найближчим часом появляться нові радикальні технології, зокрема використання людських клітин як «чорнила», яке шар за шаром можна буде перетворювати на рудиментарні тканини, – каже Дженніфер Люїс, біоінженер з Гарвардського університету. Компанія Organovo з Сан-Дієґо (Каліфорнія), що працює над цією технологією, вже продає такі тканини дослідникам, що тестують вплив експериментального лікарства на людську печінку. Наступним кроком, за словами виконавчого директора Organovo Кіта Мерфі, має стати створення «тканинних латок», здатних заміняти пошкоджені ділянки печінки.

 

А втім, на думку Дженніфер Люїс, малоймовірно, що у близькій перспективі за допомогою 3D-друку можна буде створювати цілі органи (наприклад, нирки чи печінку), компенсуючи їх нестачу для пересадки. «Створення таких органів було б чудовим, однак зараз це неможливо. Це – надто складні структури», – стверджує вона.

 

The printed organs coming to a body near you

Nature, 15/04/2015

Зреферував Євген Ланюк

18.04.2015