Не всі, кого німецькі чи румунські окупанти називали «бандитами», були радянськими чи українськими партизанами.   Ринки Одеси були улюбленим місцем діяльності злодіїв і аферистів (Молдаванка, літо 1943 року)    

  Хто застав радянські часи, тогочасні фільми та книжки, той звик сприймати життя українців під німецькою окупацією як суцільні страждання та перманентну боротьбу зі страхом. Але люди швидко звикають до нових умов життя (навіть екстремальних), намагаються облаштувати свій побут відповідно та не забувати традицій свого народу.    

  75 років тому нацистське командування видало таємну інструкцію, згідно з якою, всіх представників ОУН(б) мали арештовувати й таємно розстрілювати під виглядом «бандитів». Аналогічна доля чекала на мельниківців, яких до цього німці не чіпали.  

110 років тому, 21 липня 1906 року під Москвою в інтелігентній родині народилася Олена Теліга – згодом визначна українська поетеса й активна діячка Організації українських націоналістів (ОУН) мельниківського крила.    

110 років тому, 20 лютого 1905 року в селянській родині села Дермань теперішньої Рівненської області народився видатний український письменник Улас Самчук, твори якого були заборонені комуністичної владою.     З його творчістю вчорашні радянські українці познайомилися після проголошення незалежності, а до того часу Самчук творив на еміграції – як і більшість його колег-патріотів.  

До Дня фізичної культури та спорту    

Мало хто знає, що німецька окупаційна адміністрація в Україні 1941-1944 роках проводила заходи, спрямовані на боротьбу зі самогоноварінням. Українці похилого та середнього віку більше пам’ятають горбачовський «сухий закон» 1985 року, який призвів до знищення сотень гектарів виноградників і цілих галузей промисловості, привернув затятих любителів оковитої до радянських одеколонів. Німці на захоплених українських територіях до таких кроків не вдавалися, але тримали самогонників у страху, ув’язнюючи спійманих порушників.  

«Розвідка – не те поле діяльності, на якому відточують і вдосконалюють засади суспільної моралі. Радше навпаки: шпигунові ці принципи заважають», – писав у своїх спогадах російський розвідник Борис Григор`єв.  

У Радянському Союзі людське життя не коштувало нічого. За кілька десятиліть комуністи репресували мільйони людей за їхні політичні переконання, національність, мову, бажання мати приватну власність чи власну державу. Про це вже написано десятки наукових, науково-популярних і художніх книжок. Проте мало хто знає, що ця сумна доля не оминула і спортсменів. Особливо тих, які в період нацистської окупації брали активну участь у спортивних змаганнях.