Богдан Нижанківський

Ми говорили про смерть. А річ відома, що при такій балачці чоловік стає песимістом і прихо­дить до переконання, що життя пса варта. І тоді найкраще смакує пиво
02.11.19 | | Минуле
”А що, як майбутній час перестане існувати для вас, наприклад, завтра?” Сорокарічний ювілей оповідання Богдана Нижанківського
29.04.19 | | Минуле
«З професії злодій, але з природи людина. Хіба йому не вільно було бути людиною? Вільно. Це залежало від нього». З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
01.09.18 | | Минуле
«Такий настрій приходить не знати звідкіль — й роздумувати, чому - це значить вкорочувати його»
21.07.18 | | Минуле
«Монах не відповів нічого. Кропнув склянкою в чоло й так почалося. То була кампа!» З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
14.07.18 | | Минуле
«Мене ще ніколи не судили так, щоб повісити. Але тепер що інше. Правду кажучи, я сам собі дивуюся...» З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
23.06.18 | | Минуле
«З кожною думкою й з кожною новою склянкою пива, міцнішало пересердя. Але завтра буде таки солідні кампа, но, ні?» З циклу міських батярських оповідань «Вулиця» (1936)
10.06.18 | | Минуле
«Місто гуділо. Дрижало, пружилося, дихало димами коминів і курявою. Сотні прохожих, як накручені ляльки, бігли, приставали й знову йшли.» З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського зі збірника «Вулиця» (1936)
06.05.18 | | Минуле
«Це не було святе місце. Билися, хто хотів і кого хотів. Але Гібля ще ніхто не бив. І тому це була но­вина» З циклу міських батярських оповідань Богдана Нижанківського «Вулиця» (1936)
29.04.18 | | Минуле