Друга папка "поступівських" колажів 2007–2017 років, з вірою, що настає час детоксикації, коли нашу свідомість вже не обтяжуватиме той найгидотніший історичний осад...
В нас ніхто й ніколи не написав правди про Боснію. В нас цю правду було переважно замовчано. Звісно, з традиційно української точки зору Боснія просто дуже далеко – навіщо про неї говорити?
Природа деспотії вічна і незмінна, тому далі актуальними є слова Конституції Орлика: "своєю власною кров’ю з відчайдушною мужністю захищати недоторканість своїх прав і вольностей”
