150 років тому, 22 серпня 1864-го в Женеві представники 12 держав ухвалили Конвенцію про догляд поранених і хворих солдатів воюючих армій. Конвенція ґарантувала недоторканість військових шпиталів і медичного персоналу.     Це була перша з Женевських конвенцій, які мали сприяти гуманнішому веденню воєнних дій і зменшенню їх жертв. Основні положення цієї І Женевської конвенції такі:

Сто років тому, 21 серпня 1914-го, 1-а та 4-а австро-угорські армії перейшли російський кордон і розпочали наступ у Південній Холмщині в межиріччі Вісли та Західного Бугу. Після кількох днів кавалерійських атак і прикордонних локальних боїв розпочався період стратегічних операцій.        

18 серпня 1649 року, після дводенної битви (15–16 серпня) під Зборовом, яка мала би закінчитись повним розгромом шляхетського війська Речі Посполитої, козацький гетьман Богдан Хмельницький змушений був підписати не вельми вигідний договір з польським королем Яном Казимиром.   Зборівська битва пензля Юліуша Коссака    

Десять років тому, на світанку 19 серпня 2004 року в одному з приміщень львівської щоденної газети "Поступ" на 4-му поверсі будинку на вул. Сахарова, 42 виникла пожежа. Згоріло приміщення макетувальників і все обладнання.    

Сто років тому біля Городка-Подільського австро-угорське військо потерпіло свою першу поразку в Першій світовій війні.    

Підпис (в українському перекладі) під російською листівкою: «ПЕТРОГРАД, 6 [19] серпня. Від Генерального штабу оголошується: 4 серпня, о 12-й годині дня австрійська дивізія підійшла до лінії Городок – Кузьмин. Наша кіннота зав’язала з супротивником бій, що тривав 5 годин. Вогнем і кінськими атаками супротивнику завдано втрат. Все поле всіяне неприятельськими трупами. Наші втрати незначні. Близько 7-ї години вечора того ж числа розладнана австрійська дивізія відійшла, гнана нашою кіннотою».

Сенсаційну знахідку очікували виявити київські археологи минулого літа. На згорнутий шматок берестяної кори фахівці Центру археології міста Києва наштовхнулися під час розкопок садиби Андрія Меленського, першого головного архітектора теперішньої столиці.    

8 серпня маємо дві річниці уродин, з одного боку, досить відомих, а з другого – недооцінених сучасниками та нащадками діячів нашої культури: 180-річчя Юрія Федьковича та 195-річчя Пантелеймона Куліша. Вони народилися в різних кінцях української землі, але обидва майже водночас, у 1870–1880 роках намагалися знайти собі пристановище у Львові, щоби працювати тут для свого народу. Мали тут спільних знайомих. Але Львів виявився до них неприхильним...     Юрій Федькович  

В перші дні Світової війни почалося формування регулярного галицького війська. 6 серпня 1914 року Головна Українська Рада створила Боєву Управу, яка мала займатися організацією власних збройних формувань – Українських Січових Стрільців (УСС).   Осип Курилас. "Добровольці"  

70 років тому, 1 серпня 1944-го о 17 годині вибухнуло Варшавське повстання. Це була найбільша акція польської Армії Крайової (АК), а також найбільша збройна акція руху опору в окупованій Європі. Повстання мало тривати 2-3 дні й закінчитись, як у Парижі, Афінах чи Празі – вступом до столиці країни військ антигітлерівської коаліції (для Варшави – радянських), які би застали там "готове" правління та національні збройні сили. Але не так сталося, як гадалось. Повстання після 63 днів затятих боїв закінчилося капітуляцією.