Надсянська говірка (або надся́нський го́вір) належить до архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя, має звукові перетворення, своєрідну лексику та діалекти.

  На Кедроватім в Чорногорі Гаджуґи звилиси в ланци, Вдень і вночі Чугайстер дикий Чєс коротає у данци Направо йде – співає пісню, Наліво – бріхні торкотит. Там чудеса, там щєзник ходит, Лісна там на гілках сидит; Там, на плаях, нам ни відомих, Дивної звірини сліди; Колиба на оленіх рогах

 «Якщо тобі, мандрівнику, якось випаде подорож до Станиславова, затримайся, скрасивши свою подорож відвіданням славного колись нашого міста». Так запрошував туристів до Тисьмениці (Тисмениці) в 1930-х роках у своїй книжечці «Dzieje miasta Tysmienicy» Домінік Хіровський.  

І  

У статті розглядаються дані в основному лексичного плану, які, на дум­ку автора, дають підстави стверджувати, що українська літературна мова двоваріантна.    

(Гадки провінционала на тему словесної та азбучної війни). (Конець). Так само з формами. Мало того, що в якімсь говорі ви чуєте и не і (приміром са­ми не самі), але памятайте, що цїлі по­колїня вчили ся вимовляти і, що цїлі тисячі, а може й мілїони книжок так, а не инакше тую форму пишуть, що на великім просторі нашої країни нарід також так говорить і най вам не захочує ся притьмом новости вво­дити.