Львів. 27. червня 1914.
Львовянам ратуш північ прозвонив.
Чи він то визвав ізза мійських нив
Той дивний шум, що лиш тодї встає,
Коли вітрів чотири в море бє,
Або коли із тисячок грудий
Несеть ся в полї гомін молодий,
Стрясаючи і гори і лїси —
Як повен сил, так повен і краси?
Ледви той шум ізза далеких меж
Доплив у перших филях до тих веж,
Що гордо в гору чола піднесли,
Вже перші филї ними потрясли.