Поки у Києві тривають тактичні бої у парламенті, Львів організував своє маленьке революційне болітце. Про блокування солдатів ВВ і «Беркут» всі майже забули після того, як народ «зайшов погрітися» в ОДА і встановлювати народовладдя. Майже одразу почалися традиційні львівські забави з визначення найголовніших патріотів та революціонерів.     Хто охоронятиме кабінет від Сала?  

 

  Данило Ільницький – один із найцікавіших молодих літературознавців, есеїст, якому вдається перетворювати академічні дослідження у живі цікаві тексти. Відомий як упорядник перевидання поетичної збірки Богдана Ігоря Антонича «Три перстені» (Львів: Літопис, 2008), його «Повного зібрання творів» (Львів: Літопис, 2009) та «Вибраних творів» (Київ: Смолоскип, 2012). Окрім статей на тему мистецького світогляду та інтелектуальної біографії Б. І. Антонича, Данило активно публікує тексти на «ЛітАкценті», zaxid.net, historians.in.ua.  

Не спитавши громаду, у Львові поставили черговий кіч-пам'ятник. У Києві громада, не спитавши, повалила пам'ятник Леніну. Інтелектуали боряться за свій простір – не лише фізичний, а й ментальний, простір пам'яті, розвитку, перспектив. Вимагають, аби стереотипна радянщина зі своєю “естетикою” нарешті залишилась у минулому. Закликають мислити не по-модньому, а по-європейськи. У скульптурній формі зокрема.   Текст створено в рамках програми “Культура 3.0”.  

... або «Музику з політико мішати не варто, з благодійністю – треба!»   Другий рік поспіль у львівському клубі «Пікассо» зустрічають Щедрий вечір із «ЩедримЕтно» – благодійною ініціативою, яка є чимось більшим, ніж просто концертом доброї музики. Як зазначають організатори, перш за все, це – щедрі люди, які люблять і готові допомагати тим, хто цієї допомоги дуже потребує.    

Новини з київського «фронту» і показова яловість реєстрових політиків вивела на лінію фронту звичайних містян. Тому сьогодні замість попереджувального страйку сталося те, що потім прокуратура кваліфікувала як захоплення державних будівель: люди зайняли приміщення обласних державних адміністрацій у кількох містах одразу – Львові, Тернополі, Рівному, Житомирі, Черкасах та Хмельницьку. Достеменно відомо, що завтра вранці прийдуть брати ОДА і в Чернівцях.

Або як спосіб існування білкових тіл у молодіжних романах польської та української письменниць   У грудні львівське видавництво «Урбіно» потішило продовженням історії про Лінку Барську від польської письменниці Йоанни Яґелло в перекладі Божени Антоняк. З попередніми подіями в житті головної героїні читачі могли познайомитись на сторінках роману «Кава з кардамоном», що вийшов друком на початку минулого року. Цього разу в якості кулінарної метафори життя своєї героїні Йоанна Яґелло використовує шоколад з чилі.  

  Закінчення. Попередній текст – у частині IV.     «Розбудовуючи українську культуру, що скріплює свідомість і почуття національної гідності й вартості, Митрополит ставить граніт під українське національно-суспільне життя. Національна культура, сперта одночасно на християнських засадах, вкорінила в членів народу почуття любови ближнього та почуття обов`язку посвячувати себе з любови для добра загалу, для нації, складаючи й власне життя для її оборони».

 

Вже другий місяць Україна переживає феноменальний стан. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці. На Майдан. Такого ще не було. В такому масштабі, в такій якості, в такій солідарності… Що їх об’єднало? Бажання вступу до ЄС, спроба відстояти свої національні ідеї? Як на мене – значно більше. Це розпочалася боротьба між Добром і Злом. Хоча, можливо, розпочалася – не зовсім влучне слово… Радше – відновилася. Почалась-бо значно давніше…