Одна моя знайома запитала: чому б тобі і Collegium Musicum Lviv (спільнота, що займається організацією концертів класичної музики та поезії) не зробити концерт з «каверів» на рок-пісні, і тим самим зібрати неймовірну кількість слухачів? Не маю сумніву, що така подія мала би популярність. Але чи була би вона хоч трохи стратегічною у вихованні слухача? Мені здається, що ні.  

Відомий автор детективів й іншого захопливого чтива, київський (але родом із Ніжина) письменник Андрій Кокотюха зацікавився Львовом. Йому він присвятить цілу ретро-серію аж із семи детективних романів, дія яких точиться ще «за бабці Австрії». Два з них уже побачили світ, а третій на підході.     Як «східняк» дає собі раду з лабіринтами не надто знайомої йому львівської історії, «Збручу» розповів сам «український Б.Акунін».  

 

  Львівський академічний театр імені Леся Курбаса в новому сезоні вже потішив прем’єрами («12 ніч» у прочитанні драматурга КЛІМа та «Memento vivere»). Скоро на глядачів читає нове прочитання твору «Благодарний Еродій» Григорія Сковороди, до якого хочуть залучити і студентів. Директор театру Курбаса, Микола Береза розповідає про внутрішню роботу театру, вистави в часи війни, та публіку на заході і сході.    

Сьогодні, 25 березня — роковини смерті В'ячеслава Чорновола. «Z» продовжує тему еволюції поглядів політика на федералізацію України. Чому лідер Руху відмовився від своїх ідей і чого чекав від Галицької асамблеї?

 

Історик Микола Посівнич презентував науково-популярну книгу про провідника ОУН Степана Бандеру, що вийшла накладом 4 тисячі примірників у доступному для широкого загалу видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Учений вважає, що така книга є спробою зазирнути за історичні лаштунки й побачити реальну людину за політичною іконою провідника ОУН.   - Що спонукало Вас написати цю книжку?  

Про прем’єру «Баби» у Львівському театрі ім. Л. Українки вже сказано й написано чимало. Львів, не такий багатий на якісні прем’єри, закохався у «Бабу» на першому побаченні. «Ти ще не була? Обов’язково мусиш піти…». А от мені не сподобалось.    

  Творчість Ігоря Білозора називають одноголосно: «недоспівана пісня». Якби дожив до свого 60-ліття, написав би не одну мелодію до віршів, вистав; напевно, створив би мюзикли, може, навіть оперети, бо починав працювати і в цій царині.    

На 22 березня припадає 120-річчя від дня народження відомої галицької співачки Марії Сабат-Свірської. На жаль, несприятливі обставини її життя не дали можливості розвинутися таланту, тому її доля та творчість нині мало відомі широкому загалу.