Пауль Целан. Від порога до порога. Поезії. Переклад з німецької та післямова Петра Рихла. – Чернівці: «Книги – XXI», 2014. – 132 с.    

  Володимир Кучинський – режисер, засновник та художній керівник Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, лауреат низки національних та міжнародних літературно-мистецьких премій. У театрі Курбаса здійснив понад двадцять постановок. Викладав у театральних школах США та Польщі, зараз веде акторський та режисерський курси при Львівському національному університеті ім. Івана Франка. З Володимиром Кучинським ми говорили про особливості улюблених авторів, важливість перекладу та потребу нової драматургії в Україні.  

31 травня 1894 року почався у Львові реґулярний рух електричних трамваїв – на лінії "Головний двірець – Крайова виставка".   Сучасна вулиця І.Франка, 148  (1894)   Електричний трамвай у Львові став четвертим в тодішній Австро-Угорщині після Будапешта (1888), Відня (1889) та Праги (1891). На території нинішньої України електричний трамвай у Львові став другим після Києва, де першу лінію трамваю відкрили 13 червня 1891 року.

Уже наступного тижня Львівський національний університет імені І.Франка  після річної перерви нарешті отримає ректора. Ректорські перегони вийшли на фінальну пряму. На найвищу посаду претендують двоє – відомий дипломат і міжнародник Маркіян Мальський та філософ з чиновницьким досвідом Володимир Мельник. Обидва є кадрами Франкового вишу. Джерела «Z» стверджують, що Київ затвердить на посаді того, хто набрав більшість голосів під час внутрішньоуніверситетського голосування. Але за кілька днів до рішення ситуація далеко не така однозначна.

«Українську історію треба читати з бромом», – це чи не найвідоміший вислів Володимира Винниченка. І саме на цю цитату посилається історик Ярослав Грицак, коли говорить із «Z» про українську націю як втілення образу жертви. «Але цей образ є радше самоідентифікацією, аніж реальним станом справ, – каже професор Грицак. – У соціологічних опитуваннях українці кажуть, що ніхто більше не страждав в історії за них, навіть євреї».

  Див. «Великий дар Митрополита (V)»    

Лекція, прочитана 9 квітня 2014 р. в рамках семінарів Українського католицького університету "Обрії науки".   Сьогоднішня тема пов’язана з небом, астрономією, астрофізикою та космологією.   Тема моєї доповіді: «Відлуння Великого вибуху почуто! Які висновки?». Частина аудиторії, мабуть, вже здогадується про що піде мова – мова піде про відкриття, яке оголосили менше місяця тому, однак на яке чекали майже 100 років. А саме – про відкриття гравітаційних хвиль.  

Віра Шевченка, за словами Леоніда Білецького, «ішла в парі із рівнем його свободи і свободою його Нації». На схилі радянської доби, коли «тінь свободи» поволі набувала національно-державних форм, зі скрипом почали відчинятися двері спецфондів, а звільнені з ув’язнення часописи з характерним червоним написом «националист. изд.» відкривали водночас двері у світ оригінальних мистецьких ідей та історіософських візій.

  У житті Назарія Заноза є три виміри: письменництво, журналістика і музика. Він вірить у силу слова, людську багатогранність і у рідне місто Теребовлю, звідки повсякчас черпає натхнення. Віднедавна Назар мешкає в Івано-Франківську – він став цьогорічним резидентом «Станіславського феномену». Молодий письменник розповів про те, як у ньому вживаються робота, захоплення й покликання, а також про магію галицьких містечок, де народжуються українські культурні явища.