Активісти низки громадських організацій Львова висунули ультиматум керівнику Державної фіскальної служби України (ДФС) Роману Насірову, в якому вимагають до кінця робочого дня 11 червня призначити нового начальника львівських податківців з-поміж переможців конкурсу або ж подати арґументовану відмову й оголосити новий конкурс. Якщо цього не станеться і спроби кулуарно призначити «парашутистів» з Києва триватимуть далі, активісти погрожують у п'ятницю заблокувати будівлю на Стрийській, 35.  

29 квітня 2015 року Божого відійшов у вічність Андрій Тузяк, син Юліана. 25 серпня мав би п’ятдесят два роки. 7 червня – сорок днів по ньому. В молодіжному середовищі з середини дев'ятдесятих років знаний як Отаман.    

Не відбереш у нинішнього президента вміння добре говорити — він каже, а ти погоджуєшся і віриш. Та згодом багато зі сказаного виявляється радше неправдою. Комплекс невиконаних обіцянок — одна з найбільшпомітніших характеристик першого року президентства Петра Порошенка. І долар по 10 гривень, і АТО, «що має тривати годинами», і продаж корпорації Roshen — уже стали хрестоматійними прикладами політичного марнослів'я.

  Умберто Еко, Жан-Клод Кар’єр. Не сподівайтеся позбутися книжок / Переклад з французької Ірини Славінської. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. – 256 с.   У світі існують книгарні зі спеціальними полицями книжок про читання. Серед них обов’язково будуть такі відомі видання, як, наприклад, П’єр Байяр «Мистецтво розводитися про книжки, яких ми не читали», Альберто Манґель «Моя історія читання» та «Нотатки до визначення ідеального читача», Генрі Міллер «Книжки мого життя», Марсель Пруст «Про читання» й інші.  

На цій виставці хотілось, аби говорив кожен, і говорив багато. Щоби говорила засновниця «Зеленої канапи» Олеся Домарадзька: і про те, як виник задум, і про те, які емоції відчувала під час зйомок, і про враження від першого перегляду результатів… Щоби говорив Костя Смолянинов: бо він фотограф, професіонал, приятель, зрештою – чоловік. Щоби говорила сама авторка проекту Інна Шинкаренко, бо попри те, що вже все, наче, сказано-зроблено, висловлено-написано – в повітрі експозиції продовжує відчуватися інтрига.  

  Домашня випічка, котру продають просто з віконечка старого мінібуса, майстер-клас з виробництва гірлянд, гра, в якій можна скупити всі атракції Підзамчого, саморобні столи, оберемки соломи і пеньки замість стільців – все це віднині житиме на площі святого Теодора у соціальному кафе «У сусідів».    

Українські громади переживають перший етап адміністративного переділу, згідно із ухваленими законами про децентралізацію. Він стосується переважно громад сіл та містечок, число яких вже за кілька місяців зменшиться у п’ять разів. Ініціатори змін кажуть, що справа не тільки у кількісному зменшенні, але й у тім, що більші громади стануть фінансово самостійними та отримають значно більше повноважень, щоби стати справжнім місцевим самоврядуванням. Сьогодні «Z» приглядається до того, як процес добровільного об’єднання малих громад відбувається у найбільші області Галичини.

          Див. «Національний музей у Львові – надбання та втрати…» (1939-1941)                                                                              №2428/21                                             Киев – ЦК КП(б)У, тов. Кагановичу Л.М.,                                            17 октября 1947 г.  

У попередній публікації «Z» торкнувся теми формування в Україні повітів – проміжної ланки адміністративно-територіального устрою, яка має замінити нинішні райони внаслідок децентралізаційної реформи.

Конфронтація незалежної України і путінської Росії — неминуча, це було зрозуміло задовго перед війною в Україні, вважає Андрій Піонтковський, російський політолог, публіцист, член партії «Яблуко». Сучасний російський політичний міф, наголошує він, виходить з того, що Україна є невід'ємною частиною неорадянського простору, тому про жодну «незалежність» і «самостійність» України, яку іронічно висвітлюють російські ЗМІ, не могло йтися.