В Андруховича є розкішний есей. Про дородного гуцула, якого рекрутували в австрійське військо і намагалися вчити муштрі. Муштрувати гуцула – саме по собі це вже заняття утопічне. Та найгірше було те, що гуцул ніяк не міг запам’ятати імені свого вищого командування. Ним був архикнязь лицар Тосканський. Мовою оригіналу – ерцгерцог-ріттер фон Тоскана. Коли капрал зажадав у гуцула повторити це ясновельможне ім’я, той випалив: "Ерц-герц-перц, ріпа з мотузками!". Фонетично близько, треба сказати.  

26 вересня виповнюється 135 років від дня народження Михайла Галущинського (1878–1931) – галицького громадського та політичного діяча, педагога, голови товариства "Просвіта", командувача

Молода Республіка поетів – одна з акцій Міжнародного літературного фестивалю, яка проводиться уже дев’ять років поспіль. Вона була заснована житомирським поетом і художником Іллею Стронґовським. Цього року, щоб потрапити на МРП, потрібно було виконати такі умови: мати не більше 25 років, заповнити за поданим зразком заявку на участь і подати добірку з десяти неопублікованих віршів у електронній формі до кінця липня.  

Бути присутнім на відкритті нового Концертного сезону у філармонії чи Театрального сезону в театрі — це не снобізм, а добрий тон. Наповненість залів на таких дійствах свідчить і про рівень культури у місті, і про стан суспільства загалом. Саме тому справді радісне відчуття охопило мене, коли переступив поріг каси Львівської філармонії 15 вересня, де мені запропонували «лише гальорку або перший-другий ряд — з того, що ще лишилося по 40 гривень».  «Це вже добре…» — подумалось.

На ХХ Форумі видавців у Львові з книгою «Хто зробить сніг» впевнено дебютувала Мар’яна Прохасько, засвідчивши, що маємо нову оригінальну дитячу письменницю та художницю. Наразі свою першу книжку вона написала спільно із письменником та журналістом Тарасом Прохаськом, який також оце вперше писав книгу для дітей.         Про нюанси «кухні» дебюту з Мар’яною Прохасько розмовляв Маркіян Прохасько.    

Ніби все вже закінчилося. Львів'яни розійшлися. Гості напакували книжками валізи і роз'їхалися в різні кінці країни. Монтажники розібрали стенди. Прибиральники вимели сміття і шматки пакувального паперу зі спорожнілих коридорів Палацу Мистецтв. Він одразу стає таким порожнім і холодним після закінчення чергової виставки. Але велетенська дзиґа емоцій все ще крутиться, розкручується, шумить і розсипає довкола себе уривки фраз, вражень, слів.  

Костянтин фон Еґґерт — особа леґендарна в російській журналістиці. Походить з німецьких баронів, вільно володіє англійською, французькою та арабською мовами. Практикуючий християнин. Кавалер ордена Британської імперії, отримав його з рук королеви Єлизавети ІІ. Не працював у радянській журналістиці. Був зарубіжним кореспондентом, а згодом заступником редактора в закордонних питаннях «Известий» Голембіовського. Понад десять років працював на BBC, сім з них — як головний редактор московського бюро Російської служби.

 

За словами мистецтвознавців, уважно вивчаючи давні ікони, можна зрозуміти зміни не лише художніх стилів, а й народного побуту.    

Відкрита лекція Зиґмунта Баумана «Невелике доповнення до довгої соціальної історії часу», що її він прочитав у Львові 9 вересня, спонукала слухачів задати чимало уточнювальних запитань. Професор, схоже, був з цього тільки радий, оскільки розлого відповідав на кожне з них. «Z» публікує розмову гуру соціології з львівською авдиторією практично повнотекстово.