На відкритті фестивалю Бетовена у Варшаві звучала його 9 симфонія, на початку концерту оркестр і хор виконали гімн України, а я вийшла на сцену і розгорнула наш стяг. Тоді я відчула шалену підтримку України.

13-14 січня на Великій сцені Національного театру імені Марії Заньковецької з’явиться пластична драма: актори та актриси театру, а також професійні танцівники втілять один із найвідоміших романів світової літератури – антиутопію «1984» Джорджа Орвелла.

Відбулася велика історична подія. Ось пройшло сторіччя, відколи в Карнегі Голі звучав «Щедрик», і ось зазвучала Львівська національна філармонія, зазвучав симфонічний оркестр з України.

Озираючись на рік, що минув для Львівської опери, розумієш, як стрімко змінюється країна, суспільство та місце мистецтва у них. А ще – як змінилося сприйняття українського мистецтва у світі.

До вашої уваги продовження довгої кримськотатарської "дорослої" казки про Роксолану.

У її тексті бачимо не застиглу фіналізовану дійсність чи певні узагальнення, а досить рухому, плинну дійсність, яка трансформується, як міфічний Протей, залежно від того, хто її споглядає.

На сцену виходить жінка у пострепродуктивному віці та своїм творчим актом підважує визначальну роль материнства, а професійні перформерки оголюють насильницькі механізми мистецького виховання.

Сценарії різдвяного дійства, де Емануїл щоразу приходить у тих обставинах, в яких живуть люди.

Перед нами кримськотатарська казка про Роксолану — вона довга і для дорослих.

Розмова та вслухання тиші біля Ясел "Різвдо—Текст—Війна" з Галиною Крук, Катериною Міхаліциною та Остапом Слививнським відбудеться затактом до вистави-вертепу «Маленькі ортопедичні сандалики» за поезіями сьогочасної війни і часу повномасштабного вторгення.