У Львові покажуть прем’єру танцювального перформансу “В полі зору” як результат українсько-фінської перформативної лабораторії “Lab for Ukraine”. Перформерки досліджують, як погляд формує образ того, на кого дивляться, робить його реальним.

Колізія проростає між синами козацької старшини, які перевтілилися у вірних слуг імперії, та молодшим поколінням українців, що вже бачить себе національною спільнотою

Вростати у цей стрімкий пейзаж, де водночас тепло пульсує жовтава багряність янтарного світла, глибока синювата зелень принишклого горизонту, коричневі й сірі відтінки непробуджених ще ранків, коли чути голосне скапування туману в горнятко твоєї кави, коли чути вітер, що підбирає акорди на гігантських цимбалах часу...

Українські військові добре розуміють, що роблять і навіщо їм це робити. Їм не потрібні лекції з філософії, бо ці речі для них очевидні. Глибше розуміння процесів потрібне українському суспільству.

На початку нашої дуетної співпраці ми більше зверталися до світової класики, тепер актуальність свого, національного стає як ніколи важливою. Знаходити і презентувати людям те, що є нашою спадщиною – це першочергово найголовніше завдання для нас.

Майже забутий, вилучений з офіційних підручників і концертних програм, митець лишився в національній мистецькій пам’яті завдяки виконанням в осередках діаспори та окремими українськими хоровими колективами. Цьогоріч вернувся тріумфально!

У рамках туру містами України 28 і 29 жовтня у Львові в Театрі Лесі відбудуться перші покази перформативної вистави “Поминальна вечеря” — камерної учасницької роботи для восьми глядачів, які зберуться, щоб пом'янути близьких людей, стосунки й місця.

Колись чітко поділяла театр, текстиль і малювання. Тепер ці всі способи висловлення переплітаються: у текстиль проникають ідеї і теми вистав, акварелей і малюнків, а в театральному костюмі все частіше з`являються текстильні техніки. І це мені подобається.

27 жовтня Львівський органний зал запрошує на вечір світових премʼєр: симфонія Дмитра Малого та увертюра Станіслава Людкевича вперше звучатимуть для публіки!

Попри явну скалькованість устрою та політичних практик з Речі Посполитої, ясно, що Козацька держава — все ж щось інше, а про сумісність з Росією говорити загалом проблематично