Юрій Винничук

Вони народжуються і вмирають з ненавистю до нас. З усією тією шизофренією, яку несе їм вєлікая русская література
07.08.18 | | Дискурси
Понад 25 років Незалежності, а ми не маємо незмосковщеного правопису, бо завше домінує група «у нас так не кажуть»
31.07.18 | | Дискурси
Він був такий старий, що вже нічого не боявся, і сказав: "То наші, Юрцю, кричали «Слава!», наші. А тоті, жиби вони віздихали, кричали «Ура!»"
25.07.18 | | Дискурси
Хтозна, чи за яку сотню років польські письменники не спробують писати романи про спільну боротьбу вояків УПА та АК з німцями та росіянами?
17.07.18 | | Дискурси
Лежу собі горіпупа під пальмами, і цілий день: Маша! Коля! Ілюша! Аня! Нікого більше не чути – тільки їх
08.07.18 | | Дискурси
Писати спогади про відомих людей – невдячна річ. Тут таке: або пиши правду, або не пиши, нехай спочиває з Богом
24.06.18 | | Дискурси
Більшість із того списку мають заслуги в боротьбі з окупантами та їхніми українськими маріонетками. Одні воюють зброєю, а ми, грішні, чим Бог послав – словом
13.06.18 | | Дискурси
Практика актуалізації спогадів про певний хронотоп ґарантуватиме українцям можливість перетворити власне минуле на майбутнє
12.06.18 | | Минуле
Всім хочеться заднім числом бути героями. Не тоді, коли цього вимагала епоха, а коли вже стало цілком безпечно нарешті висунути ріжки з мушлі і повідомити всім про своє героїчне минуле і несхитну позицію
06.06.18 | | Дискурси
Про роман «Танго смерті» Юрія Винничука в перекладі на польску мову Богдана Задури пише Пьотр Кенпінський. Сказати, що захоплено пише — це нічо не сказати
05.06.18 | | Дискурси