Юрій Андрухович

Якщо назвати це по-теперішньому флешмобом, то він, напевно, і наймасовіший, і найдовший у всій нашій історії
21.01.22 | | Дискурси
Ангел зійшов на тротуар. Усі поїхали далі без нього, а він так і завмер на тій зупинці – зовсім сам у цьому світі й місті
14.01.22 | | Дискурси
Це було вперше у житті, що 7 січня я поза домом. Звісно, як і всі ми, я з раннього дитинства неймовірно любив цей перший день після Святвечора – зокрема й за його домашність...
07.01.22 | | Дискурси
Для мене Карпати – це слово-дім. А тут: Австрійські Карпати. Не Альпи, а саме Карпати. І вони всього за якісь 40 км від Відня.
31.12.21 | | Дискурси
Чому саме ця фраза крутилася в голові уже зранку? «Сьогодні, сьогодні вночі», – повторював собі Самотар, анітрохи не розуміючи її сенсу
24.12.21 | | Дискурси
Є назви, сенс яких ніби вже визначило їхнє звучання. Серед них і ця, карельська, – Сандармох. Щось лихе, гіпнотичне, зловісне...
17.12.21 | | Дискурси
Це не кінець сумної казки, а початок роману для дорослих, з тих, де фіналу немає. Що не заважає проживати їх з відчуттям глибокої вдячності
10.12.21 | | Дискурси
З моїх майже-спогадів озивається щось особисте: та сама пора на зламі 1960–70-х, яка дедалі відчутніше структурує сни і до чогось провокує всіма своїми мотивами.
03.12.21 | | Дискурси
Були молоді і геніальні друзі, феєричні акції, енергетична юна країна, зачудована сама собою і своєю чудесною з’явою
26.11.21 | | Дискурси
Можливо, Майдан – це місце сили для українського громадянства, це місце сили для людей, які переймаються своєю країною і готові все за неї віддати. Можливо, це єдина запорука, що їм щось вдається.