Ставлячи Дідуха на почесне місце у хаті, давні українці ніби допомагали невидимому новому Колу-Сатурну подолати гиблу безодню найдовшої в році ночі і явитися в нашому світі після сонячного сонцестояння.

«Вітчизна» Нори Круґ залишає шрами, приховує біль, попереджає про отруту, втішає, насичує, очищує, міркує про необхідність зібрати розбиті історії до купи.

Переступивши поріг театру, глядачі концертної програми «Штраус-бал» одразу ж зможуть поринути у магічну атмосферу: фоє Львівської національної опери стане майданчиком для танців та веселощів. Спеціальний сюрприз додасть загадковості дрес-коду відвідувачів.

Чим приваблює Кирила Карабиця музика Федора Якименка, твори якого називали «зоряними», «астральними», «містично налаштованими», а композитора – «музичним астрологом», який у серафічних уявленнях музики небесних сфер і космічних вібрацій зблизився зі Скрябіним, будучи водночас езотериком, символістом, імпресіоністом, модерністом та фольклористом?

«It’s the most wonderful time of the year…» — звучить із уcіх усюд. Справді, марно заперечувати, що Різдвяні свята – найчарівніша пора, оповита особливою зимовою атмосферою, за якою ми скучали увесь рік.

Сюжетні колізії романів Остапа Українця та Сергія Германа спонукають до роздумів над тим, як в гарячі періоди історії ходять поруч ворожнеча, дружба і любов. Роман Українця стимулює до дискусії про продуктивність розбрату в державотворчому процесі, а Германа – про значення милосердя й неупереджености у час, коли правлять суд «залізо і кров».

Чому в декого виростають крила, а у когось – ні? І що робити отим, крилатим, у світі, який буває занадто жорстоким до всіх «не таких»? Та й чи існує оцей умовний поділ на окрилених і не, чи, може, усе залежить від обраної оптики і чітко сформульованого наміру – літати?

Святом мереживних павутинок, орнаментальних паперових «килимів», заслон, фіранок, картин,  вирізаних з паперу – таким уявляється «Щедрик» Дарії Альошкіної-Старух, який мандрує світом.