МОСКВА. Вища атестаційна комісія Комітету в справах вищої школи при Раднаркомі СРСР присвоїла керівникові кафедри геометрії Львівського університету ім. Івана Франка Б.Л. Кнастеру ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації.
Б.Л. Кнастер видатний представник сучасної топології (науки про властивості просторових фігур). Йому вдалося винайти ряд кривих, які стали основою подальших великих винаходів в новій математичній науці. Б.Л. Кнастер виробив теорію множинної топології побудови найскладніших просторів. Вища атестаційна комісія присвоїла вченому також звання професора по кафедрі геометрії.
(ТАРС)
***
В розмові з нашим кореспондентом, доктор фізико-математичних наук, професор Б.Л. Кнастер poзповів:
— Спочатку моєї наукової праці я займаюся теорією множин, теорією вимipiв і топологією — новими галузями сучасної геометрії, що за останні 20 років дійшли до величезного розвитку та знайшли широке застосування в інших математичних дисциплінах.
Топологія — є наука про найглибші і найзагальніші геометричні властивості, а саме про ті властивості, які залишаються незмінними при довільних, неперервних перетвореннях простору та розміщених в ньому фігур.
Досліди в цій ділянці математики мають в Радянському Союзі багатьох видатних представників — академіків і лауреатів Сталінських премій. Так, професор П.С. Александров — творець теорії гомології, один з найвидатніших співтворців сучасної теорії вимірів, присвятив топології майже всі свої наукові праці, створивши багато значних відкрить.
Чимало праць радянських математиків в свій час друкувалося в математичних журналах, що видавалися в Варшавському університеті, де я працював до початку війни 1939 року. Деякі томи видавництва «Математичних Монографій», які видавалися тоді в Варшаві і співредактором яких я був, друкувалися в Москві в російському перекладі. Цей постійний контакт, дружба і співпраця немало сприяли розвиткові топології і моїй науково-дослідницькій роботі.
До виявлення мною кривих, які не мають у собі жодних так званих розкладних континуумів, не була відома навіть структура кривих, які не мають у собі неперервних образів прямолінійного відрізку. Для вирішення цього питання я опрацював нові методи побудови, які допомогли розібратися в найскладніших випадках сучасних геометричних досліджень.
Головне в моїх нових методах побудови — застосування особливого роду багатокутників для поступового наближення вивчаючих кривих. Для цього я присвятив понад півтора року. Після цього переборення складності топологічної побудови кривих, які я виявив, стало загальнодоступним завданням. Вирішення його я довів до кінця і детально вивчив так, як і інші топологи.
Зараз особливо радує мене те, що праці мої в галузі математики знайшли високу оцінку з боку найвидатніших радянських вчених, які визнали їх доцільним вкладом в сучасну математичну науку.
Присудження мені вищою атестаційною комісією Комітету в справах вищої школи при Раднаркомі СРСР вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації та присвоєння звання професора кафедри геометрії — є для мене ще більшим заохоченням до дальших праць в галузі математики, особливо в теперішний час, коли перед радянською наукою стоять ще більші, ще складніші завдання.
Вільна Україна
17.02.1945