Діти намагаються краще зрозуміти світ навколо і щодня вивчають щось нове. Ситуації, коли стається щось несподіване, наприклад, коли м’яч падає на стіл, змушують дітей бути уважнішими і допомагають їм засвоювати нову інформацію. Все ж дотепер було неясно, як діти через несподівані події можуть навчатися і що відбувається в їхньому мозку, коли вони запам’ятовують нову інформацію. Це дослідили Міріам Ланґело (Miriam Langeloh) з Інституту когнітивних і неврологічних наук імені Макса Планка, Моріс Кестер (Moritz Köster) з Вільного університету Берліна та Стефані Гель (Stefanie Höhl) з Віденського університету. Вони організували дослідження, в якому взяли участь діти у віці дев’яти місяців.
Дітям показували історію в картинках: чоловік з брецелем спочатку його направляв до рота (очікувана поведінка), а потім в голову (несподівана поведінка). Зображення: MPI CBS
Команда вчених запросила батьків зі своїми дев’ятимісячними дітьми до лабораторії, щоб показати їм історії в картинках. У них йшлося або про очікуваний спосіб поведінки, або про несподіваний. Аби для малюків це було цікаво, в історіях показували багато фізичних і соціальних подій.
Наприклад, демонстрували чоловіка, який дуже хотів з’їсти булку. Її він скеровував або до рота (як й очікувалося), або собі в голову – несподівано. Що відбувається у мозку дорослого під час навчання, вже детально вивчили. Особливо важливу роль при запам’ятовуванні нової інформації мали б відігравати певні коливання ритмічної мозкової активності – так званий тета-ритм. У своєму проєкті науковці задалися питанням, чи тета-ритм може допомогти малятам інтегрувати нові та неочікувані події до наявних знань.
«Аби з’ясувати, як малюки накопичують нову інформацію під час презентації картинок, ми записали електроенцефалограму, або ЕЕГ», – пояснила Міріам Ланґело. ЕЕГ вимірює електричні сигнали, що лежать в основі інформаційного потоку між нервовими клітинами. За різної частоти сигнал може коливатися, що пов’язане з різними когнітивними процесами.
Науковиця описала: «Дітям показували картинки достатньо швидко – у формі слайдів, що блимали. На тета-частоті вони бачили чотири кадри в секунду, для порівняння вибрали альфа-частоту з шістьма картинками в секунду. У дорослих відповідальні за опрацювання зорової інформації ділянки мозку, тобто візуальна кора, синхронізувала свою активність зі швидкістю презентації. Ми змогли продемонструвати, що й мозок дітей реагував на ритмічні миготіння тета та альфа-частоти».
Потім науковці спостерігали, як мозок за кожної частоти реагував на очікувану та неочікувану поведінку. «Лише тета-ритм був чутливим до неочікуваного, порівняно зі звичною поведінкою. Це означає, що тета-ритм у дитячому мозку відповідає за зберігання нової інформації. В альфа-ритмі, на який ми зважали для порівняння, не проявилося жодного несподіваного впливу», – сказав Моріс Кестер.
Тобто тета-ритм з самого малку – навіть у малюків дев’яти місяців – відіграє вирішальну роль при спостереженні та збереженні нової, неочікуваної інформації. Чи можна активно сприяти навчальним процесам у немовлят, піддаючи тета-ритм візуальному стимулюванню, вчені хочуть дослідити у майбутньому.
www.mpg.de, 14/10/2019
Зреферувала С. К.
07.11.2019