.
Українська національна Рада в часі послідної сесії ухвалила крім 1) закона про земельну реформу 2) закона про осьмогодинний час працї 3) закона про горожанство З.О. УНР. також 4) закон про вибори до Сойму Західної Области Укр. Нар. Республики.
Будучий Сойм буде складати ся з 226 членів, а то української Народности 160, польської 33, жидівської 27 і німецької 6, вибраних на основі загального, рівного без ріжниці пола, тайного, безпосередного і пропорціонального виборчого права.
Сей закон ріжнить ся від дотеперішного австрійського закона виборчого до ради державної головно тим, що признає рівне право виборче жінкам, що зносить деякі ограниченя, які виключали поодиноких людей від права вибору і вибірности, що забезпечує з гори поодиноким націям число їх мандатів, відповідно до їх числа в краю, а вкінці заводить систему пропорціональности, чим даєть ся також змогу партійним меншостям вислати своїх заступників до Сойму, чого до тепер не було і через що ті меншости — в дійсности нераз більшости, — не мали змоги висказати своїх домагань, своїх бажань, нераз дуже цінних уваг і порад.
До переведеня тих виборів ділить ся цілу Західну Область на округи, а то: для Українців 12, Поляків і Жидів 5. Для Німців ціла Область становить оден виборчий округ. Українські округи покривають ся з областями окружних судів, за се польські і жидівські обнимають по два до три округи судові.
На кождий округ припадає з гори означене число мандатів відповідно до числа населеня, числячи 25.000 на одного посла.
Право вибору мають всі горожани без ріжниці пола З.О. УНР., що в попереднім році скінчили 20 рік житя, а право вибірности ті горожани рівнож без ріжницї пола що перед днем вибору скінчили 28 рік житя. — Горожани, що повнять військову службу, права вибору не мають, за се можуть бути вибраними, хиба що служать активно в армії, або державній жандармерії.
Права вибору і вибірности не мають і особи, правосильно засуджені за який небудь злочин або за переступство крадежи, спроневіреня, обману, за лихву, за підбиванє цін, або за проступки з закона про чистоту виборів.
Наслідки кари устають і караний відзискує право вибору і вибірности, — о скільки ті наслідки вже перед тим не вигасли, — при злочинах т. зв. політичних зараз з відбутєм кари, при иньших злочинах з впливом 5 літ, коли винний був засуджений що найменьше на 5 літ тяжкої вязниці, в прочім по упливі 3 літ. При иньших каригідних вчинках по упливі 1 року, числячи від відбутя кари. В кінци права вибору і вибірности не мають властителі поліцийно нотованих домів розпусти і особи, яким судово відібрано вітцівську власть над дітьми.
Вертаючи ще раз до виборчого права горожан, повнячих військову службу, то як з одної сторони слушно належалоби ся їм таке право як тим, що своїми грудьми і своєю кров'ю державу боронять і причиняють ся до утвердженя її основ, так знов з другої сторони переносити на фронт борбу партийну, яка при виборах є не минуча, є не тільки непожаданим, але навіть небезпечним, бо моглоби прийти дуже легко до захитаня фронту, а се знов вийшлоби на користь не нашій державі, а нашим ворогам, котрі тільки чекають тої нагоди, щоби наша армія стратила на відпорности, як колись армія Керенського, котра через те тільки не могла встояти ся проти напору Німців і Австрійців, що почала занимати ся політикою, партійним житєм, уряджувала збори і заводила ради, котрі радили про все, а не радили тільки про свою задачу, якби ворога поконати.
Сими, а не иньшими мотивами руководила ся Національна Рада, коли постановляла, що горожани, як довго служать при війську, не можуть виконувати права вибору. Ту саму гадку висказували також численні команданти військових частин, а навіть многі з козацтва, коли питано їх о їх думку в тім напрямі. — Тож наша славна армія нехай зрозуміє се, що відсуваючи її від права голосованя, Укр. Рада мала на оцї тіляки добро нашої вітчини, котру як раз та армія своїми грудьми боронить і своєю кровю споює той фундамент, на котрім має стати кріпко, непохитно наша славна, независима, на якнайширших демократичних основах збудована Україна.
Стрілець
25.04.1919