Розмова з Надзвичайним і Повноважним послом Румунії в Україні Крістіаном-Леоном Цуркану з нагоди титулу Почесного гостя Румунії на міжнародному літературному фестивалі Місяць авторських читань у Львові, що розпочинається 5 липня і триватиме щодня аж до 4 серпня.
Крістіан-Леон Цуркану, за освітою іноземний філолог та літературознавець, обійняв посаду Надзвичайного і Повноважного посла Румунії в Україні 29 серпня 2016 року. До початку свого мандата був на посаді Генерального Директора з комунікації, публічної дипломатії та культури у Міністерстві Закордонних Справ, координуючи всі двосторонні відносини в галузях культури, освіти та науки, а також дії публічної дипломатії.
У МЗС працював заступником директора та директором Управління Східної Європи і Центральної Азії, був радником з питань регіональних справ та політики безпеки Міністра Закордонних Справ, обіймав посаду заступника Посла Румунії в Республіці Молдова в 2014-2015 рр., між 2008-2012 роками працював у Посольстві Румунії в США, у 2003-2008 роках – у Посольстві Румунії у Німеччині.
Цього року у липні Львів у рамках міжнародного фестивалю Місяць авторських читань приймає 31 письменника і письменницю з Румунії – країни – Почесної гості МАЧ 2019. З цієї нагоди Z розпитав пана Цуркану про румунську культуру, стратегію її промоції, та про улюблених письменників пана Посла.
Посол Румунії Крістіан-Леон Цуркану разом із заступником Міністра культури України, Юрієм Рибачуком, та Космін Насуй на відкритті інсталяції Середній Шлях, Київ, 2018 р.
– Якби Вам треба було описати Румунію одним реченням, що би Ви сказали? Румунія – це…?
– Румунія – це наша країна – всіх тих, хто говорить і відчуває по-румунськи. І це для кожного з нас означає все.
– Які, на Вашу думку, три основні найкращі якості сучасного національного характеру румунів? Які три найгірші риси?
– Це дуже складне питання, і, можливо, філософи кожного покоління намагаються знайти найбільш відповідні відповіді. Через призму моєї професії я зміг переконати себе в тому, що народ не має якостей і дефектів, а через різноманітність своїх культур і традицій, через призму своєї історії, етнічних груп і вірувань, які їх сформували, він представляє суму всіх цих складових.
Звичайно, румунський народ має свої відмінні риси, сформовані під впливом таких важливих факторів, як географічний простір, у якому він розвивався, та історичних еволюцій протягом століть.
Часто я чув від іноземців, які відвідали мою країну, що ми, румуни, дуже гостинні, надзвичайно душевні. Як людина, що виросла в багатонаціональному середовищі, можу сказати, що ми дуже толерантний народ, у якому живуть у гармонії різні етнічні групи.
Посол Румунії Крістіан-Леон Цуркану разом із колективом Фольклорного ансамблю Мара (Сігету-Мармаціей), на відзначенні свята Марцішора, Київ, 2019 р.
– Чи існує якась цілісна стратегія зовнішньої культурної чи туристичної промоції Румунії?
– На рівні профільних установ Румунії – Міністерства закордонних справ, Міністерства культури та національної ідентичності, Міністерства туризму, Румунського культурного інституту існує низка стратегій та програм щодо просування культури та туризму Румунії. Серед них я б згадав: Стратегія для національної культури та спадщини 2016-2022, Стратегія просування національного туристичного бренду тощо.
В Україні, незважаючи на близьке сусідство, ми бачимо, що дуже мало відомо про сучасну Румунію, її культуру, туристичні напрямки. Саме тому ми як Посольство, за підтримки Генеральних консульств у Чернівцях та Одесі та Консульства в Солотвино, зосереджуємо свої зусилля на презентації румунської традиційної та сучасної культури.
У цьому напрямку ми раді відзначити відкритість та позитивну оцінку української громадськості щодо наших різноманітних культурних проектів, які охоплюють широкий спектр: від традиційних пісень і танців, представлених з нагоди традиційного свята Марцішора, або Міжнародного фестивалю мистецтв Карпатський Простір, чи проектів сучасного візуального мистецтва (таких як проект «Пам'ятники, що рухаються», через який ми представляємо громадськості в Україні архітектурну інсталяцію Середній Шлях скульптора Богдана Раци). Це стосується і фестивалю Місяць Авторських Читань у Львові, у якому публіка у Львові і не тільки матиме можливість познайомитись із деякими з найвизначніших румунських сучасних письменників. Скористаюсь можливістю запросити читачів відвідати сторінку Facebook Посольства Румунії в Україні, де такі проекти детально описані .
– Розкажіть, будь ласка, про Румунський Інститут? Що це за інституція, яке її підпорядкування, як давно вона виникла і що робить?
– Румунський Інститут культури був заснований 2003 року шляхом реорганізації Румунського культурного фонду та Видавництва Румунського культурного фонду. Спочатку Румунський інститут культури перебував під владою Президента Румунії, який був його почесним президентом. Від 2012 року Румунський культурний Інститут був підпорядкований Сенату Парламенту Румунії. Мережа Румунського культурного Інституту за межами країни також підпорядкована Міністерству закордонних справ Румунії.
Місія Румунського культурного Інституту полягає у тому, щоб просувати і зробити румунську культуру відомою за межами країни і забезпечити видимість і престиж. Румунський Інститут культури одночасно є каналом комунікації між іноземною публікою та продукцією румунської культури. Культурний експорт з Румунії в основному здійснюється через 18 інститутів у Пекіні, Берліні, Брюсселі, Будапешті та філії в Сегедіні, Кишиневі, Стамбулі, Лісабоні, Лондоні, Мадриді, Нью-Йорку, Парижі, Празі, Римі, Стокгольмі, Тель-Авіві, Варшаві, Венеції, Відні. Ми сподіваємося, що така філія найближчим часом також буде відкрита в Україні.
Посол Румунії Крістіан-Леон Цуркану разом із артистами групи 2Gents та Першим заступником Міністра Культури України Світланою Фоменко в рамках надзвичайного концерту, який відбувся у Києві з нагоди прийняття Головування Румунії у Раді Європи, 2019 р.
– Які три галузі культури (чи так званих креативних індустрій) Ви могли би виокремити як найбільш розвинуті і успішні в сучасній Румунії? Який «культурний продукт» сучасна Румунія експортує у світ?
– У Румунії, і тут, мабуть, є ще одна подібність з Україною, однією з найбільш розвинених і динамічних креативних галузей є програмне забезпечення (software) – ця галузь успішна в повній мірі і є важливим внеском у ВВП країни. На національному рівні дуже добре розвинені, включаючи кількість залучених людей, креативні індустрії: видання книг та інших видів друкованих видань (газети, журнали), радіо та телевізійна сфера.
Креативна індустрія посідає усе більш помітне місце в румунській економіці – прогнозують, що 2020 року внесок цих галузей у ВВП країни становитиме близько 10%. Протягом останніх кількох років пережили бурхливий розвиток багато галузей креативних індустрій, які також стали популярними на міжнародному рівні. Якби я вибрав найбільш експортований культурний продукт за останні кілька років, я б назвав кіноіндустрію. За останні 10-15 років румунське кіно завоювало десятки престижних нагород на міжнародних кінофестивалях, зокрема Золоту пальмову гілку та Золотого ведмедя.
– Які галузі культури найбільше підтримуються державою у сучасній Румунії? Які найбільш комерційно успішні? Чому саме вони? Чи існує певна стратегічна програма у галузі культури на загальнонаціональному рівні?
– Як я вже згадував вище, значення креативних індустрій зростає не лише у розвитку культури, а й у економіці країни. Саме тому держава зацікавлена в підтримці та просуванні цих галузей, і надає через Міністерство культури та національної ідентичності фінансову підтримку людям, що працюють у сфері культурних та креативних індустрій, особистим ініціативам, організованим в компаніях, хабам, проектним та бізнес інкубаторам, творчим студіям, які мають потенціал для створення і процвітання через валоризацію інтелектуальної власності. За допомогою держави такі проекти здатні стати більш успішними з погляду комерції.
Держава також надає підтримку культурним галузям з меншим економічним та комерційним потенціалом, наприклад, через надання коштів для відновлення історичних пам'яток, збереження та пожвавлення культурної спадщини. Міністерство культури також надає невідшкодовувану фінансову підтримку проектам культурних спілок та проектам національних меншин.
Як я вже згадував, державна політика у сфері культури керується Стратегією національної культури та спадщини 2016-2022.
– Важливий базис для формування ідентичності навіть у сучасному глобалізованому світі становить минуле – історія, національні корені, етнічні підвалини… Наскільки помітний цей фольклорний, традиційний напрямок культури в сучасній Румунії? Які історичні періоди викликають у сучасних румунів ностальгію за втраченою «золотою добою», а які навпаки – усі намагаються забути як страшний сон?
– Аспекти, пов'язані з традиціями, фольклором, культурною спадщиною займають центральне місце в сучасній румунській культурі. Як ви помітили, Міністерство культури нашої країни має титул «культури і національної ідентичності», і в цьому сенсі центральна державна виконавча влада у галузі культури тримає під своєю «опікою» обидві ці складові, адже культура має провідну роль у просуванні національної ідентичності.
Особисто я можу сказати, що автентичність сучасної румунської культури значною мірою забезпечується збереженням її традиційної, фольклорної сторони, успадкованої від покоління до покоління. Водночас можу сказати, що збереження цих традиційних і фольклорних елементів цінують як національна громадськість, так і чужоземні туристи.
Ностальгія людей взагалі викликана особистими факторами. Тому я б не використав це слово стосовно думки румунів про певні історичні періоди, а скоріше говорив би про загальну оцінку певних історичних періодів на основі об'єктивних даних. У цьому відношенні одним з найбільш оцінених періодів історії Румунії є міжвоєнний період, коли наша країна заклала основи сучасної держави та пізнала особливо швидкий економічний розвиток. Періоди, які румуни хотіли б забути, це насамперед часи, позначені війною і диктатурою.
Посол Румунії Крістіан-Леон Цуркану на відкритті фотовиставки «Для України, назавжди» румунського фотографа Іоана Молдована, Харків, 2018 р.
– Кого з сучасних (і не тільки) румунських письменників полюбляєте читати особисто Ви? Чому саме їх?
– Пригадую, що десять років тому, на літературному вечорі у Вашингтоні я став шанувальником віршів Іоана Ніколає. Кожного разу перечитую із задоволенням прозу Панаїта Істраті та Каміла Петреску, особливо приємним відкриттям стали повні магії твори Дойна Русті. Разом з моїми дочками я перевідкрив для себе казки Королеви Марії й казки Владіміра Коліна. Як бачите, це еклектичний список...
– Запропонуйте, будь ласка, нашим читачам три вагомі причини відвідати на Місяці авторських читань у Львові читання румунських авторів? Що такого особливого можуть почерпнути українські читачі саме з румунської літератури?
– Перш за все, письменники, як справжні психологи суспільства, зможуть представити читачам і слухачам в Україні румунів і Румунію – одну з країн, з якою ви сусідуєте. Я думаю, що відкриті дискусії з кращими румунськими інтелектуалами нашого часу змусять вас дізнатися цікаві речі про нашу країну.
Румунська сучасна література цілком визнана на світовому рівні. Тільки за останні 10 років Румунія була почесним гостем на книжкових ярмарках світового рівня (Франція, Канада, Німеччина та ін.). Отримання такого статусу, безперечно, демонструє оцінку рівня письменників і літератури. Тут я додав би також, що румунський письменник Мірча Кертерєску був декілька разів фаворитом на здобуття Нобелівської премії з літератури, і є шанс, що в наступних роках він таки отримає цю премію.
І, як я вже казав, у Румунії та України є багато спільного – тому читачі зможуть навчитися і почути багато актуальних речей для них та їхньої країни.
Скористаюсь тут нагодою, щоб подякувати всім організаторам Місяця Авторських Читань у Львові за запрошення румунських письменників до цьогорічного фестивалю. Запевняю вас, що ви не пошкодуєте про цей вибір, і ваші гості отримають незвичайний досвід в діалозі з румунськими письменниками.
Підготувала Євгенія Нестерович.
Фото: із ососбистого архіву Посла Румунії Крістіана-Леона Цуркану.
04.07.2019