Прітцкерівську премію отримав японський архітектор Арата Ісодзакі.

Премію Прітцкера, що є архітектурним аналогом Нобелівської, цього року присудили 87-річному японському корифею архітектури, містобудівникові і теоретику Арате Ісодзакі.

Журі премії так прокоментувало своє рішення: "Людина енциклопедичних знань про архітектуру, блискучий теоретик і при цьому невтомний авангардист, Арата Ісодзакі ніколи не припиняв пошуки осмисленості в архітектурі, і це видно в його проектах, які завше залишаються актуальними і свіжими".

"Ісодзакі – піонер у розумінні того, що потреба в архітектурі диктується як глобальним, так і місцевим контекстом – і що ці дві сили є частиною єдиного виклику, з якими стикається людство", – сказав голова журі конкурсу Стівен Бреєр.

Прітцкерівська премія – найпрестижніша архітектурна нагорода в світі. Її присуджують раз на рік всесвітньовідомим архітекторам. Дізнавшись про вшанування, метр пожартував, що цю нагороду можна порівняти з шикарною прикрасою надгробка.

Ісодзакі є піонером у всьому. Творець архітектурних шедеврів, що вміло сполучає тренди східної і західної культур, народився 1931 року в багатій родині у маленькому містечку Оіта на острові Кюсю. Свою кар'єру почав у 1950-х роках, закінчивши Токійський університет і потрапивши в бюро іншого Прітцкерівського лауреата Кензо Танге. Саме в той час Японія намагалася отямитися від наслідків Другої світової війни і повернути собі автентичний вигляд. З таких проектів і почав Арата – спершу в своєму рідному місті Фукуоці, потім по всій країні. Лише 1963 року він заснував власну архітектурну фірму, спочатку працюючи в стилі метаболізму, а потім, наприкінці 1970-х, перейшов до постмодернізму. Власне постмодернізм Ісодзакі зробив його відомим у всьому світі. Для авангардного підходу Ісодзакі до архітектури дуже важливою є японська концепція ма, що означає злиття часу і простору. Аналітики відзначають, що головною особливістю авторського стилю архітектора стали внутрішня свобода і мінливість. Мінливість і є головною константою творчості Іодзаки. Іншою константою стала його легкість і свобода в підході до архітектури.

Свій перший проект за межами Японії – Музей сучасного мистецтва в Лос-Анджелесі – він створив у 1980-х роках. Відтоді Ісодзакі здійснив десятки авангардних проектів у всьому світу, брав участь у найважливіших архітектурних конкурсах, в тому числі і яко член журі, вважається «першовідкривачем» талантів серед архітекторів, таких як Заха Хадід і Даніель Лібескінд.

Сам Ісодзакі в 1986 р. отримав премію Королівського інституту британських архітекторів, а 1995-го – головний приз Венеціанської бієнале.

Серед робіт Ісодзакі – відомі стадіони, музеї, університетські кампуси, як-от згадуваний Музей сучасного мистецтва в Лос-Анджелесі, штаб-квартира компанії Disney у Флориді, будівля адміністрації провінції Бергамо, Палац (стадіон) Сан-Жорді в Барселоні, Національний конференц-центр Катару в Досі та інші.

Із 1968 р. Ісодзакі демонструє в різних країнах виставку «Зруйнована заново Хіросіма», що показує його ставлення до процесів творення і руйнування, до містики і реальності. Він говорив, що життя поблизу розбомбленої Хіросіми показало йому, як на уламках можна побудувати цілі міста. «Я виріс в епіцентрі, – каже архітектор, маючи на увазі атомне бомбардування Хіросіми, міста, яке розташоване на іншому березі затоки від його рідного міста Оіта. – Вона була повністю зруйнована, там не залишилося нічого – ні архітектури, ні будівель, ні міста. Мене оточували тільки бараки і намети. Тому моїм першим архітектурним враженням була відсутність архітектури, і я став думати про те, як люди можуть відтворювати свої будинки і міста з попелу».

Сьогодні в очах світової громадськості саме Арата Ісодзакі займає місце старійшини сучасної японської архітектури. Ісодзакі також відомий як письменник, філософ і теоретик архітектури.

Арата Ісодзакі став 46-м лауреатом Прітцкерівської премії і четвертим за минулі десять років її володарем з Японії. Щороку її вручають в іншому місці. Ісодзакі отримає нагороду на церемонії у Франції (в паризькому Версальському палаці) в травні.

Прітцкерівську премію заснував Джей Прітцкер разом із дружиною Сідні (власники всесвітньої мережі готелів Hyatt) у 1979 р. Розмір премії становить 100 тис. доларів США. Лауреат також одержує бронзову медаль, прикрашену орнаментом Луїса Саллівана. Міжнародне журі премії щороку змінює свій склад, і в нього входять провідні світові архітектори світу, архітектурні критики й імениті меценати і бізнесмени. Переможця з числа номінантів визначають закритим голосуванням.

У минулі роки Прітцкерівську премію отримали:

1979 Філіп Джонсон (Мексика)

1981 Джеймс Стерлінг (Велика Британія)

1982 Кевін Роше (США)

1983 Мінг Пей (США)

1984 Річард Майєр (США)

1985 Ганс Голяйн (Австрія)

1986 Готфрід Бьом (Німеччина)

1987 Кендзо Танґе (Японія)

1988 Ґордон Баншафт (США) та Оскар Німеєр (Бразилія)

1989 Френк Гері (Канада / США)

1990 Альдо Россі (Італія)