В п'ятницю, 18 лютого ц. p., з ініціятиви української громади ім. Моцарта, влаштовано святочний вечір в честь ґеніяльного композитора, Вольфґанґа Амадея Моцарта, — імпрезу, що була подумана як інавґурація згаданого товариства. Та хоч це товариство ще не відкрите й згадане свято не мало офіційного характеру, та проте було воно дійсним започаткуванням діяльности товариства, a вже з огляду на особи, що в ньому приймали участь, вечір цей мав святочний характер і відповідний настрій і в історії української музичної культури буде фактичним започаткуванням особливого плекання культу В.А. Моцарта та початком нової культурної української організації міжнароднього значіння. У святі цім взяли участь: професор віденського університету, д-р Лєопольд Нoвaк — молодий вчений, музикольоґ — з відомим ім'ям найкращого у Відні промовця (в ділянці музики) і Тарас Микиша, піяніст, мистець найбільшого формату.
Свято відкрив (в німецькій і українській мoвaх) голова товариства, Роман Новосад, вітаючи своїх і чужих теплим словом, а разом і з тим запрошуючи приявних на чергову імпрезу, що незабаром відбудеться. Проф. д-р Новак виголосив у приступній формі реферат про творчість Моцарта, що в більшості (найважніші твори повстали y Bідні) припадає на час побуту композитора у Відні. Особа прелеґента та спосіб виголошування реферaтy в цілості імпровізованого (це великий дар Божий у промовця), з тією безпосередністю — викликали у слухачів величезне зацікавлення та захоплення. Промовця, що цілий час держав слухачів в напруженні й цікавості, слухали не лише наші інтелігенти, але й робітники та робітниці з набожністю, немов найкращої проповіді в церкві. Цей зауважений момент дав нам велику сатисфакцію, бо ми могли похвалитись культурою нашого простолюддя перед чужими.
По рефераті піяніст віртуоз проф. Тарас Микиша відіграв сонату А-дур Моцарта. В музичній літературі є мало таких поважних, цінних а втім популярних творів, як саме ця соната. Хто не знає брaвурної мельодії "алля турка", що є складовою частиною цього твору?... Тарас Mикиша відіграв цей твір дійсно майстерно. Найбільш ніжні нюанси, просто рафіноване фразування з притаманним йому розмахом і вервою, що вдержані в рамах стилю, підкреслюючи відповідно й радісно-безжурну, і сумно-драматичну, в обох випадках, особисту нотку композитора, інтерпретував мистець оцей твір ґеніяльного майстра.
На закінчення забрав слово Ю. Мохнацький, голова У.А.Т. "Січ", висловлюючи подяку виконавцям і численним гостям. Заля була святочно прибрана, з портретом В.А. Моцарта по середині, виконаним умисне для цієї імпрези студентом техніки Б. Буцманюком. Імпреза, що відбулася завдяки визначній підмозі У.А.Т. "Січ", належить до низки тих культурних імпрез, що залишаються надовго в пам'яті.
Краківські вісті
29.02.1944