Львів, 21 січня
На дев'ятих сходинах Об'єднання Праці Наукових Працівників, 23. м. м., в залі Літературно-Мистецького Клюбу інж. економії Петро Ґан зробив доповідь на повищу тему.
Прелегент торкнувся питань про поняття промислового господарства в загальному, тобто про збір господарських і суспільних явищ, що відносяться до перерібки сировин та допоміжних матеріялів на предмети людського вжитку (промисл та ремесло), зглядно про товари та їх передачу від продуцента до споживача (торгівля, переправа) та вкінці чинності услуг і різних допоміжних завдань (сторонній рух і подібне).
Життєві потреби людини, бажання заспокоїти ці потреби, як повітря, води, тепла, харчів, одежі, мешкання, здоровних уладжень, оснування сім'ї і охорона її перед нищівною силою природи або другої людини, стали фундаментом повсякчасної господарської або інакше промислової діяльности людей. В міру розвитку техніки і нових вимог життя, науки, мистецтва, прагнень розривок аж до субтельних потреб людини поширюється цей ланцюг господарської діяльності, що виявляється у щораз новіших і цікавіших формах промислового господарства.
Для розвитку промислового господарства потрібні первісні, чи природні підстави — це є сировина — догідна переправа, засоби механічної або хемічної енергії, відповідні сили природи — води, вітру, промінювання сонця, тощо.
Говорячи про Галичину, прелегент спинився на перегляді її земних і мінеральних багатств. Умовин для тяжкого промислу з природи ніколи вона не мала ізза браку злож заліза, кольорових металів та кам'яного вугілля. Знаходження дерневої залізної руди в минулому дало початки місцевим гутам. Примітивне гірництво існує ще й тепер на базі бурого вугілля в Золочівщині і Коломийщині. До поважнішого гірничого промислу Галичини можна включити добування земних оліїв (нафти), земних газів, земного воску, солі та мінеральних вод. Галичина багата в різнородні глини, піски, вапняки, мерглі і каменоломи, на основі яких вже здавен-давна існує ціла низка підприємств для будівельних матеріялів, випалки вапна та гіпсу, гончарство, кераміка, добування крейди, скляні гути і т. д. Широкі зложжя фосфоритів в околицях Нижнева і в Борщівщині чекають на відповідне використування. Карпати не мають у собі особливих мінеральних злож. Є знаходження графіту і вартісніших лупаків в т. зв. Чивчинських горах — (куток між румунською і мадярською границею, де через труднощі переправи використування являлося нерентовним).
Зате Галичина має дуже добрі основи для розвитку промислового господарства на базі рослинної і звіринної сировини. І коли говориться, що Галичина майже зовсім аграрний край, то беручи під увагу промисл, що спірається на сировину і відпадки аграрного походження, який в загальному промисловому господарстві має 47% місця, муситься таке твердження грубо виправити. Між заводами більшого і середнього профілю харчева промисловість і споріднена з нею хемічна промисловість Галичини займає досить високе місце.
Переказуючи історію промислового господарства Галичини прелегент широко спинився на періоді, коли Галичина була провінцією Австрійсько-угорської монархії. Саме тоді започаткована меркантилістична господарська політика на заході мала додатній вплив і на Галичину. Галицьке господарство раз доповнювало господарство Австрії, Чехів і Морави, іншим разом мусіло підупадати, щоб не було конкуренцією тамтому. З винаходом парової машини господарська експанзія зі заходу на схід посилилася. Побудування залізниць, телеграфу і телефону та битих шляхів дальше на схід зацікавило західний капітал в інвестиціях на терені Галичини. В парі з цим йшло фінансування, тобто розвиток банківництва і других допоміжних родів промислово-торговельного руху. Промислове господарство Галичини за часів кол. Польщі зразу розвивалося пиняво. Щойно 1929 р. галицьке промислове господарство відбудувалося до стану за австрійських часів. В роках 1935–1939 спеціяльна зброєнева промислово-господарська політика кол. Польщі підсилила в дечім галицьке господарство, але теперішня війна і це припинила.
Большевицький період від осені 1939 до літа 1941 був часом різнородних експериментів. З удержавленням промислу і торгівлі вибула приватна ініціятива і через те наступила стагнація у дальшому розвитку галицького господарства. Якщо большевики внесли дещо нового до нашого господарства, то це все було наставлене на заспокоєння воєнних потреб, що мали попередити німецько-большевицьку, війну.
Про майбутнє промислового господарства Галичини прелегент закінчив свою доповідь оптимістичним заключенням, Галичина, що лежить на перехресті інтересів Заходу зі Сходом, куди йтимуть комунікаційні шляхи, де будуть впливи західно-европейського промислу і торгівлі, мусить включитися до цих комплексів господарства. Практика останніх років показала, що наш людський контингент в загальному господарстві оправдав себе, і при своїй природній і набутій інтелігенції, ініціятиві і витривалості включиться додатньо до такого майбутнього господарства, забезпечуючи собі і нашому народові відповідний народний дохід і існування.
Львівські вісті
22.01.1944