Об’єднання – джерело сили народу.

На дев'ятих сходинах Об'єднання Праці Наукових Працівників, 23. м. м., в залі Літературно-Мистецького Клюбу інж. економії Петро Ґан зробив доповідь на повищу тему.

IV.   Чоботи.   Не нинї, а перед сто лїтами дїялось се, про що розкажемо.  

ІІІ.   Крикун.   На око він чоловік звичайний, буває нераз, навіть дуже ввічливий. Але стережись єго!   Ті смирні, спокійні очи сейчас спалахкотять огнем, і то ясне чоло насупиться чорною хмарою, і той милий голос заскрегоче тобі в ушах голосом стада ворон, як він розяриться. Тут ще був умизливою кіткою, а туть кинувся чорним брисем на увязи. От він їде зелїзницею. Сидїв спокійно і розмовляв з тобою про сегорічну посуху.  

II.   Великій чоловік малого місточка.   Без обиди сказавши, могло се дїятись в Щирци, Мостисках, Радимнї або в якім-не-будь місточку Галичини, але най дїєся в Куликові.  

І.   Ловці.   Чотири лиця в купе: батько, мати і дві доньки. Старий з виду похожій на чоловіка маючого. В него годинник на золотій увязці, в краватці спинка з блискучим самоцвітом, на указнику грубий перстень з печаткою, на мизинци туркос, обсаджений равтами. Привітливий, ласкавий до всякого, глядить він весело довкола себе, дотепкує і любить именно товариство молодих людей. Лише хвилями зиркне він на доньки і тогдї перелетить по чолї єго якійсь сум і здвигнеся грудь, неначе-б до якого глубокого стону.