У довоєнних часах виринало напередодні Різдвяних Свят питання: на яку установу призначити дохід з коляди? Питання було нелегке — багато мали ми установ, великі потреби. Нині справа куди простіша. Агенди майже всіх наших колишніх установ перебрав Український Центральний Комітет. Його бюджет обіймає всі потреби нашого зорганізованого життя.
Головне завдання Українського Центрального Комітету — зберегти фізичне існування народу, загроженого теперішньою воєнною завірюхою, тому головне місце в бюджеті тієї нашої провідної установи займає суспільна опіка. Суспільна опіка тим успішніша, чим більше матеріяльних засобів має до диспозиції. Більше Український Центральний Комітет має грошей, тим більше людей охоронить від голоду, холоду, від злиднів, тим більшій кількості молодих людей запевнить спроможність до самостійного заробіткування і т. п. Погреби суспільної опіки тепер дуже великі. Paз — це війна, що залишила багато сиріт, бездомних, інвалідів. Друге — суспільні опіка у нас нова царина. До 1939 р. було у нас мало захистів, бурс, вишкільних заведень, ясел, садків.
Тепер, коли урухомлюємо та розбудовуємо цю ділянку праці, мусимо робити великі інвестиції в ремонт, адаптацію будинків, устаткування і т. п. Раз ті інвестиції пороблені, раз набудемо будинки та внутрішнє устаткування для наших захистів, бурс, садків і т. п., тоді прийдеться обтяжувати і наше громадянство лиш біжучими видатками на утримання тих, що живуть у наших установах замкненої суспільної опіки, себто куди меншими видатками. Це одно. Друге: коли теперішні стипендисти здобудуть звання і стануть звертати стипендії зі своїх заробітків, то всі стипендійні фонди дістануть постійні власні впливи на дальшу допомогу молоді фахових, загально-освітніх і високих шкіл.
Суспільна опіка — головна видаткова позиція в бюджеті Українського Центрального Комітету, але не єдина. Молодь чекає від Українського Центрального Комітету не лише утримання, але й відпочинкових таборів на літо, спортових площ, спортового приладдя, якого не може набути, бо сама ще не заробляє. Українській дітворі треба не лише хліба насущного, але й шкіл. Український Центральний Комітет помагає не лиш організаційно, але й фінансово, у вишколі нових учительських кадрів для наших шкіл; учителі з бідніших околиць, сіл, які самі ледве животіють, очікують від Українського Центрального Комітету підтримки, щоб могти втриматися на своїх відповідальних становищах, так, як велика частина міської інтелігенції та робітництва, що не можуть вижити зі своїх заробітків.
Великого вкладу гроша вимагає культурна праця у всіх її ділянках, в освітній чи у мистецькій. Додаймо до того кошти службових поїздок, платень, винайму та уладження комітетських домівок, канцелярійного приладдя ітд. — всі адміністративні кошти, без яких неможлива ніяка поважніша праця у загально-краєвих розмірах. Тоді з’ясуємо собі, яких великих грошевиx засобів необхідно, коли українське зорганізоване життя має дальше плисти.
Відкіля Український Центральний Комітет бере гроші на покриття тих усіх безчисленних видатків? Не маючи змоги розглянути на цьому місці ширше це питання, скажемо коротко: головно від українського громадянства. І саме тепер напередодні Різдвяних Свят Український Центральний Комітет звертається до українців у Ген. Губернії з гарячим закликом: щедрими жертвами на "коляду" дати Українському ЦенКомітетові засоби на зимову допомогу для тих усіх українців, які власними силами не можуть прожити цієї п'ятої воєнної зими!
Краківські вісті
04.01.1944