З оцим числом тижневика розпочинаємо четвертий рік нашої спільної праці. В цю працю ми вкладаємо всю нашу душу та всі сили, бо наша праця присвячена нашій Батьківщині.
Якщо ми станули на шляху, що його мета й завдання піднести нашу країну з руїни, завданої большевицькою займанщиною, розбудувати економічно-господарське життя та на зразках і згідно з вимогами воєнного часу повести народ до повного його розцвіту, — то на першому місці мусимо наче під величаву будівлю — покласти наш угольний камінь — а саме обов'язок! У цьому слові вміщується все, що всі ми повинні зробити, щоб наша праця принесла бажані овочі.
З основою праці, з обов'язком тісно в'яжеться любов і пошана до праці. Жодні, хочби найбільше важкі завдання, не будуть для нас тяжкими, якщо ми твердо хочемо наші всі труди перемогти.
У праці знаходиться все наше багатство, щастя та велике народне добро. Тимто, чи це буде плугатар на ріллі, чи робітник у фабриці, чи ремісник-фаховець, або учень при своєму станку, чи молодець при УСБ, далі вчений чи урядовець — якщо в наших душах буде глибоко вкорінена любов і бажання працювати, тоді всі ми разом, як один мур, будемо з повною свідомістю стояти твердо, чесно та гідно за своїми верстатами; нам усім присвічуватиме одна, велика, спільна ціль — а саме добро рідної країни.
Коло історії не стоїть на місці; ми є учасниками доби, в якій сильні характером, рішучі та послідовні в своїх завданнях люди стоять на першому місці. Сьогодні не слова, але діла стають мовою днів. Ми в нашій праці, як у попередних роках, так і в цьому році будемо якнайбільше прикладати свої сили до того, щоб точно інформувати Читачів про їх усі обов'язки, про розпорядки та оповіщення керівних чинників, про події в краю та важніші випадки в світі.
Сьогодні приступаємо до поширення та поглиблення національної освідомлюючої праці, до закріплення здобутків на господарському полі. В працях за відбудову та розбудову мусимо станути всі поруч себе, плече в плече, як вояки в атаці. Наші часи воєнні; спішні й відповідальні, як фронтові бої. І наша праця є рівною кривавій грі на боєвищах. Тому й наші успіхи мають вагу боєвих успіхів. Закінчуємо: "Кожний думай, що на тобі міліонів стан стоїть, що за добро міліонів мусиш дати ти одвіт!"
Рідна земля
02.01.1944