Осторога — Зазив.

До всїх гр.-к. Урядів парохіяльних, Начальств громадських, Братств і комітетів церковних, свідомих громадян землї галицької і буковинської звертають ся отсим — управа Національного Музею у Львові і "Товариство охорони української старини" з горячою осторогою і уклїнною просьбою ревно оберігати памятки нашої старовини, розсипані так щедро по наших церквах, дзвіницях і каплицях. Не давайте нїкому отсих майбутних скарбів Українського Національного Музею, отсих живих свідків культурно-національного житя Українського Народу.

 

В часї російської окупації богато старовини пропало для нас — в огни, та через рабунок; а зараз богато її пропадає через несвідомість і легкодушність нашу. Всяка старина наших церков є загально-національним добром українського народу, вона має залишити ся на нашій землї, в наших руках, для нашого добра і доброго імени.

 

Сим просить ся всїх, хтоб тільки що небудь знав, про знищені в огни церкви, памятники старовини, мистецтва, умієтности або зрабовані Росіянами чи ким там і вивезені поза границї нашого посїданя ceгo рода предмети, подати до відома в Управу Національного Музею у Львові (ул. Мохнацького 42).

 

Національний Музей і Товариство охорони української старовини готові кождої хвилї служити всїм інтересованим радою і матеріяльною помічю для належного захованя і збереженя для найдальшого потомства нашого отсих дорогоцїнних памяток нашого культурно-національного житя.

 

В найблизшім часї розпічнуть ся систематичні обїзди по краю в цїли остаточного зреєстрованя памяток нашого давнього будівництва, малярства, друкарства і прочих инших умієтностий і промислів. Нехай же до того часу вже більше не пропаде з наших народних осередків і рук анї одна шматка, анї одна картка.

 

Piвнож нїчого не давайте чужому, а як маєте що до дарованя або продажі — звертайтесь з тим до свого Національного Музею.

 

Д-р І. Свєнцїцкий, директор Hаціонального музею і міс.-голова Т-ва охорони укр. старини.

 

Дїло

 

31.05.1918