Дві статті з протилежними висновками з’явилися з різницею у три тижні й наново запалили дебати про те, чи в мозку дорослих людей народжуються нові нейрони. Вже майже сто років учені вірять, що всі свої нейрони наші мізки отримали відразу після народження. Але протягом останніх двадцяти років з’явилися свідчення, що у декількох видів, зокрема в людей, нейрони народжуються навіть у дорослому віці. Значення цієї проблеми більше, ніж суто теоретичне: від неї залежить те, чи можна буде зарадити зниженню когнітивних здібностей під час старіння, нейродегенеративних захворювань чи навіть депресії.
В обох дослідженнях вчені використали зразки мозку, які взяли вже після смерті і дослідили за допомогою методу імунофарбування. Перше з них належить Артуро Альварезу-Буйло та Шону Сорельзу з Каліфорнійського університету (Сан-Франциско) і було опубліковане 15 березня в журналі Nature. Згідно з ним, нейрогенез у дорослих відбувається дуже рідко, якщо взагалі має місце. Друге дослідження, яке належить Маурі Больдріні та Рене Гену й опубліковане 5 квітня в журналі Cell Stem Cell, містить протилежні висновки: цей процес відбувається постійно і з майже сталим темпом протягом усього життя людини.
Метод імунофарбування використовує антитіла, які приєднуються до окремих білків і флюоресцентно світяться різними кольорами. За допомогою цього методу обидві команди сфокусували свою увагу на білках DCX та PSA-NCAM. Ці білки цікаві тим, що в нових нервових клітинах вони зустрічаються набагато частіше, ніж у старших. Крім того, вчені досліджували один і той самий процес — формування спогадів у гіпокампі, в якому з легкістю можуть брати участь нові покоління нейронів.
Використовуючи DCX та PSA-NCAM як індикатори молодих клітин, Др. Альварез-Буйла та Др. Сорельз описали картину широкого нейрогенезу в мозку в пренатальний період і у новонароджених, який, однак, різко сповільнюється вже наприкінці першого року життя. Найстарший гіпокамп, в якому вони побачили нові нейрони, належав 13-річній дитині. Дослідження, отже, підтверджує традиційне переконання про те, що молоді нейрони не народжуються в дорослому мозку. Натомість Др. Больдріні та Др. Ген виявили такі нейрони аж у 79-річної людини.
Отже, як практично однакові підходи могли дати такі суперечливі результати? Одна відмінність полягає в тому, що Др. Альварез та Др. Сорельз використали зразки, отримані не пізніше, як через 48 годин після смерті, а Др. Больдріні та Др. Ген — лише через 26 годин. Ця різниця може бути вирішальною, адже попередні дослідження на щурах довели, що DCX може розпадатися вже через кілька годин після смерті.
Хоча обидві команди використовували імунофарбування, їхні підходи дещо відрізнялися: Др. Больдріні та Др. Хен аналізували зразки у підлітків та дорослих, тож могли не помітити змін у ранньому віці, які простежували Др. Альварез-Буйла та Др. Сорельз. Крім того, вони використовували дещо інші лінії аргументації для своїх висновків: наприклад, об’єм гіпокампу, який не надто відрізняється у молодих та літніх людей.
Виглядає на те, що ці два дослідження підтверджують старе наукове кліше — “потрібні додаткові дослідження”. Адже майже одночасна публікація двох статей з протилежними висновками, кожна з яких правдоподібна, сама собою є корисним підтвердженням вимоги ретельної перевірки результатів дослідження. Їх потрібно перевіряти. А згодом ще. І ще. І ще.
Do adult human brains renew their neurons?
The Economist, 18.04ю2018
Зреферував Є. Л.
18.04.2018