Форма і зміст.

Відгуки дня

 

 

„Не важне те який капелюх людина носить, а те, на чім той капелюх сидить"…

„Коралі густо, а в голові пусто"…

„Форма полова, зміст то ґрунт"…

І з цього пішло...

Просто не випадало вбиратися елєґантно, бо зараз кожний підозрівав під гарним капелюхом пусту голову, а під гарною формою кепський зміст. Зате хто ходив обірваний і рідко митий, хто іґнорував гребінь та щітку, хто сходжував обцаси аж до власних пят — той мав уже 90% даних на марку розумного чоловіка. Волочилося серед нас таких зразків досить, і то перед війною, коли біда не була таким частим гостем, а ціна на матерії і ремінь такою великою панею. Але була тоді така мода, такий неписаний наказ тих, що надавали тон. Захопив був цей наказ передовсім молодь обох полів, спеціяльно університетську молодь. Правник з витертими ліктями і брудним ковнірцем, фільософка з кривими обцасами і подертими панчохами не були представниками найбідніших, а представниками людей, що чхають на зовнішні форми, бо мають важніші справи в голові.

Повоєнне время принесло деякі зміни. В першу чергу серед дівчат. Жіноцтво такою великою хвилею ринуло на університети, що студентка перестала бути білим круком і не потребувала вдавати погорди до гарного одягу, щоби робити вражіння вченої.

Тому траплялися такі випадки:

Як вам добре в цій суконці і ви як знаменито танцюєте! Зараз пізнати, що маєте досить часу на одно і на друге.

Бодай так! Останніми часами кула до маґістерки по шіснацять годин на добу...

В мужчин теж позначилася поправа, але аж не така, щоб не можна було на цю тему писати малих фейлетонів. Рештки пересудів далі товчуться по нашій землі як Марко по пеклі і можна їх стрінути всюди.

— Знаєте, прийшов нині до мене один молодий чоловік за протекцією. Дивлюся — вбраний як барон, краватка вивязана, убрання скроєне перша кляся, штани запрасовані, що можна до канту скалічитися, хусточка в кишеньці... Просив, щоби сказати за ним пару слів... Безробітний... Ей, кажу, видно вам не зле поводиться, зовсім не виглядаєте на бідного.

Або:

— Він мені не виглядає на солідного. Подивіться як убраний. Все такий вистроєний, вичесаний. Я до таких людей не маю довіри

А потім:

Відбувається якесь свято: Перший листопад. Зелені Свята, ювилей. Люди на становищах, з добрими платнями, що можуть собі позволити на чорний одяг, приходять у всіляких красках одінь, краваток і черевиків.

Чому? — питаєте їх.

Бо не вважаю, що це чим небуть нарушує повагу свята. Зрештою світ виріс уже з бездушної і непотрібної „сальоновости". В тім випадку большевики мають направду заслугу.

Забули, або не читали, що Чічерін показався перший раз у Женеві в найкраще скроєнім фраку.

Не було випадку, шоб хтось із них виступав у жакеті і жовтих черевиках, або в чорній блюзі і сивих „пумпах".

А я мав приємність такі речі бачити, і то недавно, і то в людей, що напевно мають чорні черевики і другу пару штанів.

Скаже хтось: А як нема грошей?!

Для таких є приповідка: Хоч не врочисто, але чисто.

Скаже хтось: А як пересолимо у цім напрямі?!

Думаю, що нема страху. Не маємо на це ні грошей, ні традиції!

Ми так пересолили в другу сторону, шо ще довго можемо відсолювати.

 

Галактіон ЧІПКА

27.05.1938