Дослідники з Единбурзького університету повідомляють, що їм уперше в історії вдалося виростити людські яйцеклітини в лабораторії.
Штучна яйцеклітина, вирощена в лабораторіїї (джерело: Единбурзький університет).
За словами науковців, ця технологія може зберегти фертильність у дітей, які лікуються від раку і які часто стають безплідними від хіміо- та радіотерапії. Крім того, вона дозволить детальніше вивчати процес розвитку яйцеклітин, який досі є значною таємницею для науки. Експерти кажуть, що це прорив, однак потрібно провести ще багато роботи перш ніж цю технологію можна буде застосовувати клінічно.
Жінки народжуються з незрілими яйцеклітинами в яєчниках, які починають розвиватися лише після досягнення статевої зрілості. Минули десятиліття поки науковці не навчилися доводити ці первинні клітини до стадії зрілості за межами яєчників. Це дуже складний процес, який потребує ретельного лабораторного контролю умов, зокрема кисню, гормонів, білків та поживного середовища, в якому розвиваються яйцеклітини.
Вчені довели, що це можливо, але їхній метод, описаний у статті в журналі Molecular Human Reproduction, ще потребує суттєвого удосконалення. Його важко назвати ефективним, адже дозрівають лише 10% яйцеклітин. Крім того, поки невідомо, чи їх можна запліднити сперматозоїдом.
Професор Евелін Телфер, одна з дослідників, в інтерв’ю BBC назвала досягнення «захопливим». Але, за її словами, попереду ще багато роботи щодо удосконалення культури і тестування якості ооцитів (яйцеклітин). «Окрім клінічного застосування, це також великий прорив у розумінні розвитку людських яйцеклітин», – додає Телфер.
Всередині людського тіла процес оогенезу (формування яйцеклітини) ретельно налаштовується і контролюється. Одні яйцеклітини досягають зрілості в підліткові роки, а інші через десятиліття.
Під час оогенезу яйцеклітина повинна втратити половину свого генетичного матеріалу, щоб залишити «простір» для генів сперматозоїда, який може її запліднити. Цей надлишок відкладається в мініатюрній клітині, що називається полярним тільцем. З незрозумілих поки причин полярні тільця в дослідженні виявились аномально великими.
Проф. Телфер визнає, що це проблема. Але, за її словами, її можна вирішити в процесі подальшого удосконалення. Двадцять років тому, експериментуючи з яйцеклітинами миші, вчені довели, що з таких спроб можна вирощувати живих тварин. Якщо ці результати вдасться повторити з людськими тканинами, то в кінцевому підсумку можна буде допомогти дітям, які лікуються від раку. Річ у тім, що хіміо- та радіотерапія часто роблять людину стерильною. Дорослі жінки перед початком процедури можуть заморозити свої яйцеклітини і навіть запліднені ембріони, але це неможливо, якщо дівчинка захворіла на рак ще перед досягненням статевої зрілості. Єдиний вихід – заморозити тканину яєчників. Якщо жінка захоче мати дітей, вона зможе імплантувати цю тканину назад собі у тіло. Але така процедура дуже ризикована і пов’язана з багатьма патологіями. Вирощування яйцеклітин в лабораторії може стаи набагато безпечнішою альтернативою.
Стюарт Левері, гінеколог з Госпіталю Геммерсміт, назвав це дослідження справжнім кроком уперед в розумінні оогенезу. У Сполученому Королівстві закон не забороняє вирощену в лабораторії яйцеклітину для дослідницьких цілей. Команда з Единбурга, однак, не має ліцензії для проведення таких експериментів. Тож поки вони вирішують, чи їм самостійно звернутися за дозволом або налагодити співпрацю з центром, який вже має таку ліцензію.
Професор Азім Сурані, ембріолог з Кембриджа, вважає, що потрібно провести молекулярну характеристику і хромосомний аналіз, щоб порівняти ці ооцити зі звичайними яйцеклітинамии. Він бачить потенціал у тому, щоб протестувати їх розвиток в штучному середовищі до стадії бластоцисти і спробувати запліднити in vitro.
James Gallagher
First human eggs grown in laboratory
BBC, 9/02/2018
Зреферував Євген Ланюк
16.02.2018