Неминуче майбутнє

Надходить час, коли все буде зв'язане зі всім у мережу, наділену новим типом інтелекту. Таку систему можна також назвати цифровим соціалізмом.

 

 

Технічний поступ прискорюється — таке враження може скластися, коли ганяєшся за черговими новинками електронних компаній. Минуло ледве десять років від початку ери смартфонів, і весь час Apple, Samsung та менші гравці впихають своїм клієнтам все новіші — очевидно, що кращі — моделі. На цьому тлі формується мережева інфраструктура, уможливлюючи те, що якихось кілька років тому було доступне тільки для заможних фірм. Наприклад, безпосередня трансляція якоїсь події — нині це може собі дозволити кожен власник смартфону з послугою швидкої передачі даних та акаунтом на Facebook, YouTube чи Twitter.

 

Зміни, зумовлені розвитком технології обробки інформації, вкладаються в якусь модель — чи ж є просто набором випадкових процесів, ініційованих в незалежних одна від одної лабораторіях? Кевін Келлі, уважний обсерватор світу техніки і медіа, співтворець "Wired", флагманського журналу цифрової революції, не має сумніву: розвиток техніки не є випадковим, а править ним внутрішня логіка, що виходить із законів природи, яким, власне, підпорядковується проектування об'єктів техніки. Тому, на його думку, такі інновації, як інтернет — яко "мережа, що складається з менших мереж і охоплює цілий світ" — був неминучим, як неминучою була телефонія, тобто "пересилка голосових повідомлень на великі відстані за допомогою електричних імпульсів".

 

Натомість неможливо було передбачити конкретних форм розвитку інтернету чи появи айфону. Келлі, аналізуючи історію техніки і те, що відбувається в лабораторіях нині, вирішив окреслити найважливіші мета-тренди, які формують майбутнє людства. Деталі цього майбутнього ми, очевидно, не знаємо, але незалежно від людського вибору, техніка силою автономної логіки прямуватиме шляхами, що їх американський візіонер описав у книжці "Неминуче. Як розумні технології змінять наше майбутнє".

 

Келлі вказує 11 трендів змін, котрі ми вже відчуваємо, і які будуть посилюватися та, взаємовпливаючи між собою, призведуть десь років за тридцять до цивілізаційного перелому. Уявити його наслідки нам бракне уяви, а тому ми намагаємося дати раду, вживаючи атракційні поняття. Нині особливо модним у мові футурологів поняттям є singularity, по-нашому — особливість, тобто розрив. Що це станеться, ніхто не сумнівається: дискусія точиться про характер цього явища. Чи полягатиме він в тріумфі штучного інтелекту над людиною? Чи ж проявиться в менш радикальний спосіб, коли виникне мирний симбіоз людини з технікою і на землю завітає новий тип глобального розуму?

 

Келлі нагадує: ми, фактично, просто наближаємося до візій, які десятки років тому презентували Джордж Веллс та П'єр Тейяр де Шарден. Те, що вони осмислили й уявили, виявилося неминучим у технічному сенсі.

 

Вже в даний момент ми досвідчуємо такі зміни, як функціонування в стані безперервної трансформації — все менше товарів і послуг має завершену форму, все частіше набувають вони характер процесу. Автомобіль як річ відходить в історію, стаючи частиною мережної системи забезпечення мобільності, в яку також потрапляють ровери, мікроавтобуси та інші сполучені між собою об'єкти.

 

У результаті такого поєднання, за яким стоїть що два роки вдвічі потужніша телеінформатична інфраструктура, процеси і нашу діяльність у мережі супроводжує коґніфікація, тобто щораз більша підтримка штучним інтелектом. У світі інформаційної гіпертрофії, що виникає через практично нульові кошти копіювання і пересилання цифрових скарбів, ми певним чином повертаємося до максими Маршалла Маклуена, котрий говорив у 60-х роках XX століття, що "медіа є комунікацією". Тепер усе частіше комунікація — конкретний твір: фільм, текст стають медіями, що циркулюють у мережі, де в рамках чергового тренду — ремікс — ми добудовуємо черговий зміст.

 

Перехід від завершених станів до процесів супроводжується переходом від культу власності до парадигми доступу і відкритості та співпраці в щораз густішій суспільно-технічній мережі. Це відкриває дорогу до реалізації оптимальної – з точки зору логіки мережі — організації суспільно-економічного життя: соціалізму. Якщо ж, на думку Келлі, розвиток техніки наперед детермінований, то про неминучість суспільної еволюції вже з такою певністю сказати не можна. Соціалізм цифрової ери стає реальним і можливим, але не є неминучим. Так само можна собі уявити іншу еволюцію, пов'язану з наростанням суспільно-економічних нерівностей.

 

Ті з читачів, хто є дещо старшим і з дитинства пам'ятає розповіді про неминуче наближення до наших будинків пилососів з атомними реакторчиками та іншими подібними побутовими приладами, які мали змінити світ у перспективі кінця XX століття, дивитимуться на впевненість Келлі з підозрою. Цю підозрілість посилює комсомольський ентузіазм не так молодого, зрештою, автора, коли він пускається берега у своїх фантазіях і описує, як виглядатиме розумний одяг і розумні будинки. Цими фантазіями він заслоняє те, що в книжці направду надихає і є важливим, а що вже давніше потужно сформулював Вільям Вільям Гібсон, чільний автор літературної течії кіберпанку: майбутнє є тут, тільки нерівно розложене. Інакше кажучи: ми вже є в нурті змін, яких часто не розумієм, тож не потрафимо вгледіти і зрозуміти їхніх наслідків.

 



Edwin Bendyk
Nieunikniona przyszłość
Polityka, 18.10.2017
Зреферував О.Д.

 


Kevin Kelly, Nieuniknione. Jak inteligentne technologie zmienią naszą przyszłość, przekl. Piotr Cypryański, Poltext, Warszawa 2017
Kevin Kelly, The Inevitable: Understanding the 12 Technological Forces That Will Shape Our Future, Viking Press, 2016,   336 р.

 

У книзі «Неминуче» Кевін Келлі викладає дванадцять трендів, які назавше змінять методи праці, навчання і спілкування:

 

Становлення [becoming]: перехід від фіксованих продуктів до постійно оновлюваних послуг і передплати.

Коґніфікація [cognifying]: робити все набагато розумніше, використовуючи дешевий потужний штучний інтелект, отриманий з хмари.

Плинність [flowing]: залежність від невпинних потоків у режимі реального часу у всьому.

Скринінг [screening]: перетворення всіх поверхонь на екрани.

Доступ [accessing]: перехід суспільства від того, де ми володіємо активами, до того, де замість цього у нас буде доступ до послуг у будь-який час.

Шаринґ (спільне використання) [sharing]: співпраця в масовому масштабі. Келлі пише: «У моєму уявному індексі шаринґометру ми все ще маємо 2 бали з 10».

Фільтрація [filtering]: інтенсивне використання персоналізації для прогнозування наших бажань.

Реміксація [remixing]: розукрупнення існуючих продуктів на найпримітивніші частини, а потім їх рекомбінація всіма можливими способами.

Інтерактивність [interacting]: занурення нас у свої комп'ютери, щоб максимізувати взаємовключеність.

Трекінґ (відстеження) [tracking]: використання тотального стеження в інтересах громадян і споживачів.

Опитування [questioning]: просування добрих питань є значно ціннішим, ніж добрі відповіді.

Початок [beginning]: побудова планетної системи, що поєднує всіх людей і машин у глобальну матрицю.

 

20.10.2017