Вони знають, що чогось не знають: шимпанзе та орангутани, здається, можуть проаналізувати власні знання. Експеримент засвідчує: гомініди розуміють, коли їм бракує важливої інформації для розв’язання певного завдання, – і намагаються цільово заповнити наявні прогалини. Для науковців це може послужити доказом того, що тварини, як і люди, наділені здатністю метакогніції.
Чи здатні гомініди контролювали власні розумові стани? Зображення: Photomaru/ thinkstock.
Гомініди – найближчі родичі людини, і вчені знову й знову дивуються новим свідченням їхніх когнітивних можливостей. Шимпанзе, орангутани й компанія не лише послуговуються знаряддями праці, вони наділені соціальною поведінкою, подібною на людську. Тварини розуміють навіть прості дії на відео, а також здатні вивчати нові звуки.
Мануель Бон (Manuel Bohn) та його колеги з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лайпцигу нещодавно дослідили, чи наділені примати ще однією когнітивною здатністю, властивою людям, – метакогніцією. Дослідники хотіли знати: чи можуть гомініди усвідомлювати та контролювати власні розумові стани.
Цей важливий вид мислення проявляється у людей зокрема тоді, коли вони самі себе питають: чи я вимкнув плиту перед виходом з дому? Перед поверненням люди мусять з’ясувати, чи пам’ятають вони, як вимикали плиту, – якщо цього не пригадують, то шукають іншу інформацію, яка допомогла б їм відповісти на сформульоване запитання.
Чи шимпанзе та орангутани, опинившись у подібній ситуації, поводилися б аналогічно? В експерименті примати мусили визначити точне місце розташування харчів, що були заховані на столі за маленьким бар’єром.
У деяких випадках дослідники показували гомінідам, де перебував смаколик на початку випробовування, в інших випадках – ні. Проте тоді, коли примати мусили прийняти рішення, харч був захований завжди. Вирішальним було питання, чи тварина зможе визначити, що їй відомо про перебування об’єкта, який вона шукає, перед тим як прийняти рішення.
Саме це й відбувалося: якщо приматам наперед не надавали жодної інформації про розташування їжі, спочатку вони намагалися заповнити цю прогалину в знаннях. Тварини дерлися по загорожі або витягувалися й виглядали з-над бар’єра до моменту остаточного прийняття рішення.
Отримавши попередні знання, примати або зовсім не шукали додаткової інформації, або шукали її менш інтенсивно. Це може вказувати на те, що людиноподібні, як і люди, піддають метакогнітивній перевірці вже наявні знання.
Але чи це справді так? «Попередні дослідження засвідчують, що гомініди шукають інформацію, коли в гру вступає їжа. Це поведінка, яку можна вважати пошуком харчів, а не обов’язковою частиною метакогніційних процесів», – пояснив Бон. Аби впевнитися у своїх висновках, дослідники спробували здійснити експеримент з іншими предметами для пошуку: на столі була то їжа, то знаряддя праці. Так учені визначили, чи пошук інформації, до якого вдаються тварини, обмежується лише конкретними об’єктами (тобто харчами).
Результат: як шимпанзе, так й орангутани шукали додаткових свідчень в обох випадках. «Наша розвідка унаочнює, що гомініди не просто шукають інформацію в надії натрапити на їжу, – сказав колега Бона Матіас Альріц (Matthias Allritz). – Натомість примати хотіли знати більше лише тоді, коли їм бракувало важливих даних».
На думку вчених, отримані результати доводять: найближчі живі родичі людини наділені когнітивними здібностями, які дають їм змогу оцінювати наявну інформацію на різних рівнях й у такий спосіб оптимізувати процес прийняття рішень. Їхні метакогніційні здібності здаються подібнішими на людські, ніж припускали раніше.
«Наші експерименти здійснили вагомий внесок у дослідження складності та гнучкості процесів пам’яті та контролю духовних станів гомінідів», – констатує співавтор експериментів Йозеф Каль (Josep Call).
Menschenaffen erkennen eigenes Unwissen
Max-Planck-Gesellschaft, 11.09.2017
Зреферувала Соломія Кривенко
18.09.2017