Вибори в ФРН без інтернет-маніпуляцій?

 

Напередодні федеральних виборів науковці не виявили сумнозвісного мережевого ефекту камери відлуння у Google-пошуку. Тобто коли користувач шукає інформацію про політиків, партію чи вибори, провайдер практично не персоналізує даних. Таких висновків дійшли вчені, проаналізувавши списки посилань, отриманих за пошуковими запитами тисяч користувачів – усі списки дуже подібні. На це вказує аналіз понад трьох мільйонів баз даних.




Спеціальні алгоритми в інтернеті сортують результати пошуку на основі нашої попередньої поведінки в мережі. Зображення: Anatoliy Babiy/ thinkstock​.


 

Коли ми послуговуємося пошуковою системою Google, то бачимо лише той кусочок світу, який для нас вирізала система. Адже спеціальні алгоритми сортують результати пошуку на основі нашої попередньої поведінки в інтернеті  – і спочатку показують нам ті дописи, які найімовірніше відповідають нашим уподобанням. Цей ефект фільтрової бульбашки проявляється і в соціальних мережах Facebook, Twitter і кo, і саме він заважає користувачам споживати об’єктивну інформацію.

 

Науковці на чолі з Катаріною Анною Цвайґ (Katharina Anna Zweig) з Кайзерслаутернського технічного університету нещодавно дослідили, чи цей ефект впливає і на політичні рішення, зокрема ті, які користувачі інтернету приймають напередодні виборів до Бундестагу Німеччини. Вчені хотіли знати: чи Google персоналізує інформацію про політиків, партії та вибори, що відбудуться 24 вересня, підлаштовуючи її до вподобань користувача?

 

Аби дослідити, кому і які новини або результати пошуку показує система, кілька тижнів тому науковці закликали пожертвувати даними й отримали понад 4 000 добровольців для дослідження. Завдяки програмному розширенню з комп’ютерів цих учасників науковці могли робити до шести інформаційних запитів в Google щодня. На 16 понять учені отримували від 300 до 600 результатів пошуку – загалом три мільйони наборів даних.

 

Перший аналіз цих даних засвідчив: провайдери пошукової системи демонструють нам на диво цілісну та невикривлену картину виборів до Бундестагу 2017 року.

 

«За результатами пошуку знайшлося лише трошки простору для персоналізації», – резюмувала Цвайґ. Список посилань, отриманих після пошуку в Google інформації про політиків, є особливо подібним: навіть коли користувачі, що задають пошукові реквізити, мають різні політичні вподобання, що відображається в їхній пошуковій поведінці, результати пошуку значною мірою залишаються однаковими. «В середньому сім-вісім людей з дев’яти отримали однакові списки посилань», – пояснила інформатик.

 

Щодо партій подібність була дещо меншою – від п’яти до шести ідентичних результатів. «Але здебільшого це можна пояснити регіональним чинником. І тут залишається лише один-два посилання на персоналізацію», – сказала Цвайг.

 

Науковці повідомляють, що персоналізація не залежить від того, чи хтось залогінений в Google-акаунті, чи послуговується анонімним пошуком.

 

Щоправда, дослідження виявило і те, що партіям не завжди вдається розмістити власні веб-сайти та канали соціальних мереж на перших позиціях у Google-пошуку. Найбільшого успіху в цьому досягнув Союз 90/Зелені (Bundnis90/Die Grünen). «Партія майже завжди на 70 % представлена власним контентом», – сказала Цвайг. Потім слідують партія «Ліві» ((Die Linke), Вільна демократична партія (FDP), Християнсько-демократичний союз (CDU) – з 60 %, Християнсько-соціальний союз (CSU) і Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) – з 40 %, а також Альтернатива для Німеччини (AfD) – 30 %. Чи зміняться ці результати ще до виборів, буде видно найближчим часом.

 

 

Bundestagswahl ohne Filterblase?

Technische Universität Kaiserslautern, 11/09/2017

Зреферувала Соломія Кривенко

14.09.2017