У Швейцарії запустили першу комерційну установку, що добуватиме діоксид вуглецю з повітря. За допомогою технік фільтрування вона затримуватиме близько 900 тонн СО2 щороку. Технологія прямого захоплення повітря (Direct-Air-Capture, DAC) – це один із варіантів геоінженерії, що має посприяти в боротьбі з кліматичними змінами. Нещодавно запущена, розроблена фірмою Climework установка хоча маленька, проте відкриває шлях для розробки аналогічного, однак більшого устаткування.
Установка, що працює за принципами прямого захоплення повітря: вона відфільтровує чисте повітря та вуглекислий газ. Зображення:Climeworks/Julia Dunlop
З огляду на повільний прогрес у природозахисних установах, геоінженерія може бути «планом Б». Вона передбачає застосування технологій, за допомогою яких з повітря постфактум забирають СО2 або зменшують інтенсивність сонячного випромінювання. Наскільки ефективні такі заходи, дотепер складно визначити однозначно. Цілком можливо, що вони принесуть більше збитків, ніж користі, і взагалі їх самих недостатньо, аби самотужки зупинити зміну клімату.
Більшість розробок в галузі геоінженерії дотепер не переходили стадій планування або пілотних проектів. Чи не найпрогресивнішими є технології секвестрування СО2 – відділення парникових газів просто на місці їхнього виникнення, наприклад, в димовій трубі фабрики або заводу.
Дотепер значно менш ефективним видавався метод виловлювання повітря – відфільтровування вуглекислого газу з середовища. Спеціальні установки висмоктують повітря та відфільтровують СО2 за допомогою хімічних в'язівників. Найбільший недолік: концентрація СО2 в повітря така мізерна, що потрібно очищувати надзвичайно велику кількість повітря – а на це потрібна енергія.
Однак метод виловлювання повітря може бути рентабельним, принаймні це намагаються довести учені, які розробили першу комерційну установку, що його застосовує.
Її спроектувала та збудувала фірма Climeworks AG, що в Гінвілі поблизу Цюріха. Згідно з даними, інновація може щороку забирати з повітря 900 тонн діоксиду вуглецю. Цей газ будуть викуповувати сільськогосподарські організації неподалік, щоб використовувати його в теплицях – для сприяння росту овочів.
Створена конструкція складається з трьох контейнерів та загалом 18 СО2-колекторів, що всмоктують повітря і проводять його через патентовані фільтри. Під час фільтрації вуглекислий газ осідає на поверхні фільтрів. Якщо вони заповнюються, то нагріваються до близько 100 градусів. Тоді зв’язаний газ знову вивільняється і може циркулювати як чистий. А колектори вже готові до наступного циклу фільтрування.
Аби установка могла працювати безперервно, СО2-колектори облаштовані так, що постійно перебувають на різних етапах циклу роботи. Енергію для функціонування помп та відділення СО2 на 80% забезпечує невикористане тепло: устаткування розташоване на даху місцевого заводу, що утилізує сміття, тобто може використовувати тепло, що надходить безпосередньо від заводу.
Поки що обладнання радше маленького формату. 900 тонн СО2 щороку відповідає об’ємові емісії близько 200 легкових автомобілів. Проте Climeworks вбачає у цьому перший важливий крок до подальшого комерційного застосування технології.
«З енергетичними та економічними даними ми можемо надійно вирахувати й інші, більші проекти, при цьому послуговуючись емпіричними даними», – каже Як Вурцбахер (Jan Wurzbacher), один з керівників Climeworks AG. За наступні місяці підприємство інсталює й інші комерційні пілотні проекти. Вони повинні добувати вуглекислий газ зокрема для харчової промисловості та для виробництва напоїв, для енергетичного сектора та автомобільної галузі економіки.
Крім того, установки, що виловлюють повітря, потрібно поєднувати з підземним зберіганням СО2, цілеспрямовано сприяючи кліматичному захистові. Аби до 2025 року з повітря відфільтрувати 1% глобальної емісії СО2, знадобиться 250 тисяч таких установок, як у Гінвілі.
Erste kommerzielle Anlage saugt CO2 aus der Luft
Climeworks, 06/06/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
11.06.2017