Двомовні дорослі по-різному оцінюють тривалість події, залежно від ситуації. Визначальним при цьому є те, яку мову вони чують напередодні. Це засвідчує експеримент шведських учених. Те, що мова може корегувати відчуття часу, ще раз засвідчує, що вона сильно впливає на наші відчуття та мислення.
Наше відчуття часу зумовлене мовою. Зображення: Ingram Publishing/ thinkstock.
Мова – це важливий засіб комунікації. Вона єднає людей і допомагає їм порозумітися одне з одним. Та цим здатності мови не вичерпуються. Як частина культурної свідомості вона відображає знання всієї групи. Також мова змінює мозок, визначаючи специфіку сприйняття і мислення тих, що нею розмовляють.
Силу мовного впливу легко простежити на людях, що виросли двомовними. Звуки різних мов вони опрацьовують в окремих ділянках мозку, зберігаючи здатність легко переключатися з однієї на іншу. Тобто звуки та склади для них звучатимуть щоразу по-іншому – залежно від того, яку мову особа очікує почути.
Проте чи лише звуки білінгви сприймають по-різному залежно від контексту, чи впливає мова й на інші сфери сприйняття? Науковці на чолі з Емануелем Билундом (Emanuel Bylund) зі Стокгольмського університету дослідили це на прикладі часу. Вони помітили: англійською та шведською тривалість події описують переважно фізичними відстанями, зокрема короткі паузи чи довге весілля. Натомість в Іспанії та Греції говорять про маленькі паузи та велике весілля. Деякі мови описують час як пройдену дорогу, інші – радше як кількість, що зростає, інформують шведські дослідники.
Ці спостереження вони використали для свого тесту. У ньому білінгви, що розмовляли і шведською, й іспанською, мусили кілька разів по черзі визначити тривалість певного часового відрізка. На екрані їм демонстрували анімацію, що збивала з пантелику: лінія, яка ставала довшою, або контейнер, що наповнювався. Щоразу це відбувалося з іншою швидкістю – то скоріше, то повільніше. Тобто відео не було надійним індикатором фактичної тривалості.
На початок кожного тестового раунду Биланд і його колеги запрошували піддослідних коротеньким зверненням, в якому звучало або іспанське слово тривалість «duarción» [мабуть, duración — Z], або його шведський відповідник «tid». Чи впливало це на поведінку учасників?
Результати були однозначні: спостерігаючи за контейнером, налаштовані на іспанську мову піддослідні помилялися. У своїх оцінках вони орієнтувалися на те, наскільки повним є контейнер. Якщо вони дивилися на лінію, що росла, їхнє сприйняття часу не зазнавало впливу. Коли ж учасники експерименту починали тест зі шведського слова, то в оману їх вводила лінія, а контейнер на їхні судження не впливав.
Також з’ясувалося: без ключових слів піддослідні вдало аналізували тривалість – незалежно від того, спостерігали за лінією чи контейнером. Мовний ефект на сприйняття зникав. «Факт, що двомовні гнучко та, здається, несвідомо обирають один зі шляхів оцінювати час, є ще одним свідченням мовної могутності, – сказав колега Билнада Панос Атанасопоулос (Panos Athanasopoulos) з Ланкастерського університету. – Все чіткіше вимальовується та легкість, з якою мова прокрадається в наші основоположні чуття – зокрема наші відчуття, візуальне сприйняття і, як з’ясувалося, відчуття часу», – констатує лінгвіст.
Водночас результати засвідчили: білінгви можуть думати гнучко. Їхнє перестрибування з однієї мови на іншу позитивно впливає на процес навчання і може відіграти роль тривалого мозкового тренування.
Sprache beeinflusst Zeitgefühl
Lancaster University, 03.05.2017
Зреферувала Соломія Кривенко
06.05.2017