Генеральна прокуратура розпочала розслідування за фактом убивства художника Ніла Хасевича.
Про це повідомляє організація "Національний центр правозахисту", якій раніше вдалося отримати архівні документи, які підтверджують, що операцією облави на криївку з Нілом Хасевичем і ще двома повстанцями у 1952 році керував Борис Стекляр – 94-річний каґебіст, який мешкає у Рівному. Минулого літа Стекляр, який раніше хизувався вбивством Хасевича й писав про це у мемуарах, намагався через суд засекретити свою особову справу в СБУ.
"13 квітня 2017 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1, 8 ч.2 ст.115 КК України за фактом вчинення в березні 1952 року працівниками управління міністерства безпеки умисного убивства двох і більше осіб на території Рівненської області", – йдеться у листі від Генеральної прокуратури, що його отримав "Національний центр правозахисту".
"Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КҐБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок", – прокоментували в центрі.
Як писав Z, в оприлюдненому нещодавно документі – а йдеться про "спецповідомлення" "про ліквідацію члена крайогого проводу ОУН на Північно-Західних українських землях – "Зота", він же "Рибак", датоване 11 березня 1952 року (тиждень по смерті Хасевича), – зазначено, що Борис Стекляр мав наказ на проведення операції проти художника: "Зокрема для проведення цих заходів в села Сухівці, Радухівка і Новосілки скерували оперативну групу у складі: заступник начальник відділення 2-го відділу УМДБ капітана Стекляра, що входить у склад оперативної групи УМДБ, котра працює над пошуком "Крота" [...]".
У рапорті повідомляється, що під час облави на хуторі села Сухівці у криївку кинули дві гранати, а також здійснили два постріли із ракетниці. "Внаслідок цього один бандит був убитий, а два інших бандити, відмовившись здаватися, самі пострілялися", – ідеться у документі. У спецповідомленні викладено коротку довідку на Хасевича: "Серед ліквідованих бандитів упізнали: 1."Зот", він же "Рибак", "Бей", "КВ-37", "3-14" і "85-10" – Хасевич Ніл Антонович, 1905 р. народження, уродженець села Дюксин Деражнянського району Рівненської області, українець, походить із сім'ї священнослужителя, з вищою освітою, закінчив Варшавську академію образотворчого мистецтва [...]".
Борис Стекляр та представники його спецгрупи отримали заохочення за проведений напад. "В операції з ліквідації бандглаваря "Зота" і двох інших бандитів добре проявилися наступні оперативні працівники і військовики, котрих прошу заохотити указом МДБ УРСР: подякою і місячним окладом: капітана Стекляра Бориса Єфимовича – заступника начальника відділення 2-го відділу УМДБ Рівненської області [...]", – ідеться у спецповідомленні.
Влітку 2016 року Борис Стекляр намагався засекретити власну особову справу і звертався до суду з проханням, аби Феміда заборонила відкривати її для громадськості. Як писав Український інститут національної пам'яті, у своєму позові колишній полковник КҐБ всупереч закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років” просив суд зобов’язати управління СБУ в Рівненській області не надавати його справу №2095 для ознайомлення громадськості. На саме засідання у Рівненському окружному адміністративному суді позивач не з’явився і згодом звернувся до суду із проханням залишити його справу без розгляду.
Розстріляна друкарська боївка. Позначки розставили працівники архіву КҐБ. 1 – Ніл Хасевич (Бей-Зот), 2 – Антон Мельничук (Гнат), 3 – В’ячеслав Антонюк (Матвій). З архівної справи