У печері Швабського Альбу археологи виявили фрагмент флейти, якому близько 40 тисяч років. Інструмент має два отвори для клапанів і зроблений з кістки птаха – білоголового сипа. Флейта доводить, що наші предки вже за льодовикового періоду заселяли річкові долини на півдні Швабського Альбу.
Нещодавно виявлений фрагмент флейти був зроблений з кістки птаха і має близько 40 000 років. Зображення: V. Marquardt / Universität Tübingen
Ще 40 тисяч років тому наші предки творили музику. На це вказують прості музичні інструменти, які археологи ще раніше виявили в печерах на межі Швабського Альбу. Поміж знахідок є флейти: одна з бивнів мамонта і має 40 тисяч років, вік іншої становить 37 тисяч років. Це найстаріші в цілій Європі рештки музичних інструментів, які належали давнім людям льодовикового періоду.
Нещодавно Ніколас Конард (Nicholas Conard) та його колеги з Тюбінгенського університету вивили й інший фрагмент флейти в одній з печер Швабського Альбу. 4, 2 сантиметри завбільшки й дев’ять міліметрів завтовшки – інструмент має майже 40 тисяч років й був знайдений під час досліджень осадових відкладень в печері Фоґельгерд.
Згідно з даними археологів, їхня знахідка є флейтою, адже на ній виявили два отворах для клапанів, а поверхня кістки оброблена характерним способом. Археозоологічний аналіз засвідчив: флейта була створена з пташиних кісток, ймовірно, йдеться про білоголового сипа.
Печера Фоґельгерд в Лонеталі – одна з найвизначніших археологічних місцевостей в Німеччині. Ще 1931-го тут викопали перші фігуративні твори мистецтва. З Фоґельгерду походять найвідоміші твори мистецтва льодовикового періоду та фрагменти флейти, зокрема тої, що зроблена з мамонтової кістки.
Учені припускають: помірний клімат в долинах Дунаю та його приток перші представники виду homo sapiens використовували як своєрідний коридор. Напередодні дуже холодного етапу під час останнього льодовикового періоду, що розпочався близько 40 тисяч років тому, вони знаходили прихисток у печерах на півдні Швабського регіону.
Це пояснює, чому тут розкопали найдавніші знахідки так званої оріньяцької культури. Зокрема через це регіон вважають таким, що має світове значення. В липні ЮНЕСКО прийме рішення, чи заносити шість територій печерних розкопок, що на межі Швабського Альбу, до списку світової культурної спадщини.
40.000 Jahre alte Knochenflöte entdeckt
Eberhard Karls Universität Tübingen, 20.04.2017
Зреферувала Соломія Кривенко
23.04.2017