З робітні С. Литвиненка.
У Львові живе від довгих літ різьбар Сергій Литвиненко, відомий загально зі своїх праць між інш. як автор памятника на могилі Івана Франка на Личаківському цвинтарі. Тепер працює С. Литвиненко над погруддям Миколи Лисенка у звязку з роковинами великого композитора, до святкування яких готується ввесь край. Цікаво заглянути в робітню мистця й оглянути всі ці різьби.
Серед різних композицій кидається в очі цілий ряд портретів-бюстів чолових постатей нашого музичного світа. Це все — як пояснює автор — портрети більше чи менше вдалі, але вони мають своє призначення, бо залишаються документом — портретом робленим з натури, з моделя і колись іншому різьбареві значно лекше буде працювати, користуючись цим матеріялом, ніж звичайними світлинами. Маючи це на увазі, мистцеві доводиться інколи виконувати й такі неприхильні роботи, як знимання посмертних масок. Завдяки цьому збереглися і всі ці плястичні, так би сказати фотографії (прим. генерала Тарнавського, малярів Новаківського, Магалевського, Ковжуна і Труша та інших.
У своїй збірці має мистець і один з найцікавіших портретів Митрополита Шептицького. Портрет у глині, роблений з натури, з автографом достойного моделя: † Андрей Митрополит. Сeрeд усіх цих праць звертає на себе окрему увагу — в кутику під вікном, на поличці — мала, повна виразу композиція: Три постаті. Одна зі шаблюкою, друга з гранатою в піднесеній руці, а третя з крісом. Між ними, вірніш над ними прапор. Це композиція на тему визвольних змагань. Поруч цеї композиція на тему праці; кінь знесилений докраю та двох людей, таких же, як і їх чотироногий товариш. Не менше цікаві композиції: "Шахіст" і "Скептик". В робітні мимохіть завважується аж декілька варіянтів проєкту памятника Володимирові Великому. Цей памятник має станути на святоюрському подвірі в 950-ліття хрещення України. Проєкт був уже прийнятий, та війна спинила будову памятника. У куті робітні ще дві різьби — св. Кирила і Короля Данила, що стояла перше в Духовній Академії.
Загалом С. Литвиненко виконав уже багацько памятників, між інш. памятники поляглим у визвольній війні, що стануть у різних місцевостях краю, як от в Яворові, в Чортківщині, Раві Руській та ін. З більших праць, виконуваних на повітрі, це памятник Митрополита Шептицького перед Національним Музеєм у Львові.
Деякі твори мистця зберігаються в Нац. Музеї; є там погруддя Петра Холодного, композиція "Довбуш закликає до боротьби", погруддя Шевченка в молодому віці за автопортретом поета, голова козака (бронза), шкіц до памятника Шевченкові та жіноча головка. В інших музеях, у Парижі, в музеї ім. Петлюри, великий бюст Петлюри і композиційна група п. н. "Мазепа". В американському музеї в Стамфорді реконструктивний модель Софійського Собору за часів Мазепи, далі проект памятника Шашкевича та його маска. В одному з московських музеїв є голова хлопчика (бронза) та в Кракові композиційна група — памятник жертвам табору на Домбю.
Та ось на середині робітні нова праця. Ще завинена в полотно погруддя Миколи Лисенка, яке замовив ювилейний краєвий комітет у Львові. Таке саме погруддя замовив для себе і київський комітет для святкування сотих роковин уродження композитора. С. Литвиненко послуговується у цій праці світлинами, а також цінними вказівками доньки композитора п. Маріяни Лисенко.
Спілка українських письменників.
Спілка українських письменників, звязана безпосередньо з працею Літературно-Мистецького Клюбу, який тепер у стадії реорганізації. Вступна організаційна робота Спілки пророблена. Створено правління та ділові комісії, а саме: книгарсько-видавничу, бібліотечну та імпрезово-рефератову. У склад правління входять: д-р Лужницький, інж. В. Мартинець, ред. В. Софронів-Левицький і дир. М. Брилинський. Книгарсько-видавничу комісію творять: В. Мартинець, Б. Нижанківський, З. Тарнавський і В. Лопушанський, останній як директор книгарні Спілка письменників. У склад бібліотечної комісії входять: дир. Дорошенко В., д-р Марія Деркач і ред. В. Софронів-Левицький; в імпрезово-рефератовій комісії є: дир. Брилинський і ред. Гай-Головко. У Спілці покищо обєднаних 34 членів зі Львова та поза Львовом. Метою Спілки є обєднати всіх українських письменників краю та створити організаційні клитини в більших краєвих осередках, як от у Станиславові, Тернополі, Коломиї і т. д. в порозумінні та при співпраці інших Спілок, обєднаних в Літ.-Мистецькому Клюбі.
Поруч цих організаційних плянів Спілка поставила собі за мету — ознайомити українських письменників з сучасною західньо-европейскою літературою, від якої вони дуже відстали за час большевицької неволі, а далі уладжувати свята й авторські вечорі померших письменників та тих сучасних авторів, що мало відомі широкому загалові. В першу чергу запляновані вечорі, присвячені творчості І. Франка, Б. Лепкого, Олеся, Чупринки, а далі науково-дискусійний вечір на тему творчости Миколи Хвильового. На спілку з артистами театру буде улаштований вечір Леся Курбаса. Окремо подумані т. зв. "літературні суди" за участю визначних літературознавців.
Загалом завданням Спілки буде спонукати письменників до живішої літературної діяльности, створюючі їм догідні видавничі можливості. Для цього діла Спілка користується допомогою Краєвого Комітету, видавництвом та власною книгарнею під проводом п. Б. Лопушанського, що гарно розвивається.
Ясно, що більшість імпрез загального характеру буде проходити на терені Клюбу. Щоб навязати живіший контакт із читачами й викликати їх зацікавлений в Клюбі будуть відбуватися т. зв. "тижні письменника" — імпрези, долучені з рефератами про письменників та виразами їх праць.
[Краківські вісті]
28.02.1942