◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Увільненє рільничих машиністів з війска. Урядово доносять: На прошенє мінїстерства рільництва буде мінїстерство війни приймати і полагоджувати внесені по 15. с. м. прошеня о продовженє увільненя машинїстів і палячів від війскової служби в цїли покінченя робіт коло молоченя збіжа. Такі прошеня треба вносити до полїтичної власти І-ої інстанції.
Із статистки Львова. З видаваного львівським маґістратом "Статистичного місячника" за жовтень довідуємо ся, що в жовтни м. р. заключило подружє 150 осіб, з того 58 римо-католицького віроісповіданя, 22 греко-католицького, 1 протестантського і 69 Жидів. Уродин було в жовтни м. р. 277, а саме: 114 хлопцїв і 135 дївчат. Живо народжених правесних дїтий було 195, неправесних 26, неживо народжених правесних 11, неправесних 18. Померло в жовтни загалом 291 осіб, в тім 126 мужчин, 165 жінок. Найбільше осіб померло на грудну туберкульозу, бо 55, на старече знесиленє 32, запаленє легких 32, недуги серця 31 і т. д. Найбільше осіб померло у віцї 50—60 лїт, бо 45. На пошестні недуги нездужало: на шкарлятину 45 осіб, на дифтерію 28, на віспу 66, черевний тиф 29, червінку 23. Водопроводами допроваджено до міста 7,261.613 гектолїтрів води. Елєктричний трамвай перевіз в жовтни 2,659.902 осіб (в тім самім часї 1915 р. 1,654.154 особи). Прихід за карти їзди виносив 325.411 кор.
В справі відокремленя Галичини, після комунїкату розісланого до польських дневників торговельною Палатою у Львові, ведуть ся в секретаріятї тої палати потрібні приготовленя: збираєть ся матеріяли, робить ся студїї в цїли устійненя економічних основ відокремленя. Дня 15. с. м. відбула ся в Кракові спільна конференція всїх галицьких торговельних Палат в справі відокремленя Галичини, а дня 20. с. м. возьмуть їх представники участь в засїданю господарського підкомітету польського кола.
Львівський повіт на V воєнну позичку. Кінцевий вислїд субскрипції на V. воєнну позичку в громадах львівського повіту виносить досї 3,945.300 К.
Адв. д-р Микола Шухевич, вивезений свого часу Росіянами зі Львова, перенесений з кінцем мин. року в Климино Єнисейської ґубернії.
Данські гостї у Львові. Польські дневники доносять: В недїлю прибули до Львова представники данського комітету помочи для Польщі пп. Гасдорпф і Андерсен, щоби передати львівській делєґації польського Начального Комітету Народового дарунок Данїї для польських жертв війни у східній Галичинї у видї одїжи і товщів. Гостий приймав у себе ґр. Пінїнський і архиепископ Більчевський. В понедїлок пополудни від'їхали данські гостї до Турки, щоби відвідати одну з польських околиць найбільше навіщених війною.
О. Микола Левицький зібрав на народні цїли в часї різдвяних свят від парохіян села Оброшин і Бартатів 215 К 76 сот., з сього віддано на фонд інвалїдів УСС 50 К, фонд митр. Шептицького 50 К, Укр. захоронки у Львові 50 К, Волинські школи 25 К, моральну поміч для дїтий виселенцїв 25 К, школу ім. Грінченка у Львові 15.76 К.
Письменники й поети в Данїї одержують від держави постійні річні пенсії. Держава дбає про них на рівнї з своїми урядниками, уважаючи запопадливо, щоб вони мали можність спокійно працювати. Тепер з приводу дорожнечі підвисшено їм їх ґажу. З лїсти побираючих ґажу виймаємо більш відомі імена: Отто Рунґ і Свен Лянґе отримали по 1000 К., Міхаелїс і Гельґе Роде по 1500 К., Карло Лярзен і Іван Єнзен по 2000 К. — Через забезпеченє письменників лїтература того малого народу розвиваєть ся дуже гарно. В часї сеї війни добили ся також Поляки від Австрії помочи для своїх творцїв.